Сократите кто-то с соблюдением грамматики 30 баллов З багатьох античних мфв

Сократите кто-то с соблюдением грамматики 30 баллов

З багатьох античних мфв на мене чи не найбльше враження справляв мф про людинолюбця Прометея, який нби вкрав у богв вогонь, щоб передати його людям, мф про расправа, першу людину, що знялась на крилах у небо. Вн нби змайстрував соб крила з пр'я, скленого докупи воском. Прагнучи пзнати тамниц високост, кар пднсся занадто близько до сонця, за що розгнваний цар богв Юптер наказав сонцю розтопити вск крил, вд чого кар упав у море й потонув. Образ, хоч поверженого, але великолепного в свой смливост кара заполонив мо мр, витиснувши казкових васика-Телесика, що лтав на "гусях-лебедях", та вана-принца, якого носив пд хмарами орел. Не раз мен марилось: от зробити б соб з чогось крила, злзти на височенну Успенську дзвницю, що управляла в мст за пожежну каланчу, та й плигнути з не на тих крилах. А ще лпше, если б вигадали таку машину, що пдймала б тебе на крилах з земл, тод можна було б спробувати полтати. Але таких машин не було. Якщо люди й пдймалися дос в повтря, то тльки на повтряних кулях. мр лишалися мрями... А втм, десь 1909 року стали писати в газетах, що вигадано гвинт, який всвердлються в повтря, а трохи згодом повдомили, що такий гвинт, чи пропелер, доданий до видовжено повтряно кул, створив за кордоном дирижабль. Минуло клька мсяцв, в газетах та журнальчиках можна було прочитати про перш лтальн машини аероплани й вдважних людей аваторв, що знмаються в повтря на тих машинах. Нове, дос невдоме слово "аваця" так зацкавило больших малих, що, коли до мста прихав лектор, який мав розповсти про тамниц лтальних машин, в залу, де вдбувалась лекця, важко було протовпитись. Лектор оповдав про польоти американцв братв Райт, про успхи французького аватора Блеро продемонстрував лтання махонького пропелера. Пущений з спрально залзно палички, пропелер плавко просветв половину зали, викликаючи захоплення глядачв-школярв. Незабаром так пропелери стали продавати як модну грашку по крамницях. Нас, дтлахв, уже не вабили тепер паперов зм, яких ми запускали ранш у повтря на вигон за мстом; тепер кожний з нас мряв придбати соб цей маленький залзний пропелер, що десь у свтах пдймав над землею справжню лтальну машину. Через рк мен пощастило побачити випадково саму лтальну машину.
Влтку 1910 року мати похала з мною до Харкова в гост до родичв. Дтей у тих родичв не було, , щоб я не нудився весь час мж дорослими, мене познайомили з сусдським хлопчиком Втею, мом однолтком. Втя охоче водив мене по харквських вулицях, де що не крок, то й побачиш якесь волшебство великого м100. Для Вт це вже було не новина, а я витрщав оч на конку, на трамвай, на поодинок автомобл, яких ще зроду не бачив. А в недлю, нишком вд дорослих, вн повв мене далековато за м100 глянути на таке, що навть йому було первиною. Ще в суботу вн тамничо прочитав мен наклену на паркан афшу, в якй повдомлялося, що з дозволу начальства вдомий спортсмен улюбленець публки Уточкн буде демонструвати польоти на лтальнй машин на подром, де звичайно бували кнськ перегони.