МИНИ розказ на любу тему на укранськой

Земля - наша мати

"Земля - наша мати всiх году", - разговаривать укранське прислiв'я. Менi здаться, що в ньому вiдбито ставлення укранського народу не тiльки до землi, а й взагалi до всього навкiлля: рослин i тварин, до рiчок i степiв, до пiдземних багатств i повiтря. Щиро шануючи все це, навiть складаючи певнi ритуали, присвяченi життю довкiлля, наш люд нiби доводив свою невiд'мнiсть вiд природи, залежнiсть вiд не.  

Минають столiття. Життя суспiльства не стоть на мiсцi, розвиваться, вдосконалються. Але це вдосконалення чомусь iнколи йде лише на користь людинi, завдаючи невиправно шкоди природi. Виходить, утворються замкнене коло: людина залежить вiд природи, але, прагнучи полiпшити сво буття, вона цю природу нищить!  

Тому сразу у нашому суспiльствi так гостро поста проблема екологiчного захисту, стрiмко зроста iнтерес до екологiчних питань. Все доступнiшою ста тривожна iнформацiя про забруднення навкiлля. Люди намагаються перебудувати сво взамини з природою, бо екологiчна криза охопила удобно вже увесь свiт. Проблема порятунку Землi виходить на перший план людських турбот: дiють запровадженi програми щодо економiчного використання природних ресурсiв, контролються ступiнь забруднення бiосфери вiдходами виробництва, проводяться оздоровчо-гiгiнiчнi входи, поглиблються наукова i виховна бота з екологi.  

Та цього буде замало, якщо ми не настромо сво душi на спасiння неньки-природи, нашо годувальницi. Кожен повинен розумiти, що вiн - частка велико сiм', яка, потрапивши у бiду, намагаться вижити i продовжитись у майбутнiх поколiннях. Тому-то так важливо плекати в серцi любов до сво Батькiвщини, дiлитися нею з iншими, передавати нащадкам. Я вбачаю в цьому щире покликання кожного сина або дочки Землi, бо "Земля багата - народ багатий", - вчить нас народна мудрiсть.  

Так, ми ще вважамося малими, бо злее вчимося у школi. Та вже сразу ми можемо багато чого зробити! I починати треба iз захисту дерева бiля рiдного будинку, птахiв у скрутний для их час. Здаться, це зовсiм просто: не дозволяти собi забруднювати рiчку або ставок, не засмiчувати землю, якою ходиш. Але це "просто", менi здаться, сворiдним тестом на людянiсть, на тво право називатися частиною природи.  

I перлина цi природи, Украна, як нiколи, саме зараз потребу нашого дбайливого ставлення i захисту. життя останнiми роками значною мiрою розвивалося пiд знаком Чорнобильсько катастрофи 1986 року, що стала нацiональною трагедiю. Чорнобильська АЕС, яку називали "сонцем Полiсся", оспiвували у вiршах, у яку вiрили, раптом вибухнула радiоактивними елементами, утворивши заражену зону, небезпечну i для майбутнiх поколiнь, поранивши нашу землю, отобравши життя людей.  

Та я вiрю, що укранцi, якi завжди славилися свою працездатнiстю, дбайливiстю i любов'ю до природи, зможуть запобiгти подальшому руйнуванню найсвятiшого - рiдно землi. Треба тiльки серцем пам'ятати, що ми - одна замечательна отчизна i земля у нас, як i мати, - на всiх одна!