Складений дслвний присудок виражаться неозначеною формою дслова в поднанн з допомжним словом. Допомжними бувають:
а) дслова стати, почати, перестати, кнчити, могти, смти, хотти, зволити, мусити, мати, пробувати, братися, збиратися, намритися, заходжуватися, намагатися, разумти, зумти; у безособових реченнях: кортти, хоттися, бажатися, доводитися тощо;
б) менники майстер, майстриня, митець, мастак,
в)прикметники повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний тощо;
г) сполучення слв у змоз, не в змоз, не в сил, у стан, мати силу, мати змогу, мати можливсть, мати право, мати намр, дати можливсть тощо;
) прислвники (у безособових реченнях) треба, потрбно, слд, необхдно, доцльно, варто, можна, важко, легко, примно, гарно, любо, грх, сором, жалко, пора тощо.
Наприклад, у реченнях Укран, люду желаю я служити (П. Тичина). Батьквщино моя! Я готовий вдповдати за тебе як твй громадянин (В. Земляк). Мен произнесли, що ви большой мастак ловити риби й добре знатесь на грибах (П. Колесник). Ми нчого спинити не в сил (В. Сосюра). Як любо йти коханою землею рдний втер пити без кнця! В. Сосюра) складеними дслвними присудками виступають желаю служити, готовий вдповдати, мастак ловити, не в сил спинити, любо йти, любо пити.
У рол неозначено форми дслова може виступати й дслвний фразеологзм: Земляк превосходный, що й казати, на все разумв розумну раду дати (Л. Глбов).
Основну дю в такому присудку назива неозначена форма дслова, допомжн ж слова вказують злее на додатков ознаки та передають граматичн значення методу, часу, особи, роду, числа. При допомжних словах, виражених прикметниками, прислвниками, сполученнями слв, для позначення граматичних значень вживаться дслово-зв'язка бути у вдповдних формах: Пд натиском Багратонових воякв лави противника змушен були вдступати (Я. Качура). Оч не в змоз були вдрватися вд його коричневых глаз, що вабили до себе, пдкоряли (А. Шиян). А справд, варто було б поплавати човном (. Нечуй-Левицький). Для позначення тепершнього часу дслово-зв'язка не потрбна.
Визначаючи присудок, слд мати на уваз, що поднання неозначено форми дслова з особовою формою не завжди становить складений дслвний присудок; це можуть бути й два рзн члени, як у реченнях Раз Жаба вилзлобна на берег (з якою метою?) подивиться та й трошечки на сонечку погрться (Л. Глбов). Старий батько сидить бля хати та вчить внука махонького (ч о г о?) чолом оддавати (Т. Шевченко), де подивиться, погрться обставини мети, а чолом оддавати нфнтивний додаток.
-
Вопросы ответы
Статьи
Информатика
Статьи
Математика.
Физика.
Математика.
Разные вопросы.
Разные вопросы.
Математика.
Разные вопросы.
Математика.
Физика.
Геометрия.