мой семейный питомец и чему он меня обучил

У мене вдома вже два роки живе сухопутна черепаха Люся. На смейнй рад ми виршили, що не будемо садити в акварразум або в якусь коробку, адже тварин, як людин, потрбна свобода. Люся у нас дуже волелюбна черепаха. Вона повза, де хоче спить, если захоче.

Если Люся хоче сти, вона виповза на середину кухн, пдводиться на передн лапи, витяга голову крутить нею по гранях. Якби вона вмла говорити, вона б произнесла: Люди, ви не бачите, я голодна! Люся дуже обожать капусту, яблука, моркву сиру картоплю.

Одного разу вноч я вийшла на кухню попити, не включила свтло ледь не наступила на черепаху. Я дуже злякалася, навть пдстрибнула, а Люся проповзла мимо, не звернувши на мене жодно уваги.

Повза Люся дуже швидко, зовсм не як черепаха. Якщо у не якась мета вона до не прагне, за нею не наздогнати. нод вона де-небудь ховаться, ми всю смю розшукумо. У так хвилини ми шкодумо, що наша Люся не вм вимовляти як-небудь звуки (наприклад, гавкати, нявкати або щось ще).

А навчила мене Люся доброти . Турботи про когось опруч для себя . Допомоги тому,хто цього потребу. Навчила цнувати дружбу .

Моя Люся дуже розумна прекрасна черепаха, я дуже люблю!