казку про апостроф пожалуста

Колись лтер було тридцять чотири. Я повелитель, Ю царица, хня донька. Ус вони були з двома слугами. Мякий знак був королвським мнстром, а у нього був помчник апостроф. Лтери були мешканцями королвства пд назвою Алфавт. Повелитель, царица та хня донька дуже обожали апострофа помчника мякого знака. Вн був добрий та працьовитий. Апостроф, як його називають сьогодн, був не грше, нж донька короля королеви. Його любило усе королвство, окрм одн лтери. це була лтера . Цй докучило бути головною над усма бойцами, адже на цй бот тльки робила вона, що кричала на свох пдлеглих. поразмыслила, чому б не зайняти мсце помчника мнстра мякого знака апострофа. Вона надслала листа апострофу, що йому треба хати до королвства Книг, бо вн там потрбен. Апостроф похав, а помчником мнстру напросилася . Незважаючи на те, що у також було дво слуг, це не допомогло й стати такою, щоб усе помякшувати, як це робили повелитель з королевою. так залишилася крикухою, яку нхто не змг полюбити. Мнстру мякому знаку також не подобався такий помчник. Але нчого не зробиш апостроф похав.
Що сталося з апострофом? спитате ви. Вн повернувся до королвства Алфавт. Апостроф розповв, про що дзнався у королвств Книг. Йому розповли, що вн народився у королвств, де пану повелитель Знак Окрику. Цьому королю дуже потрбен в помчники апостроф. Та апостроф зажурився, що не знав, де це королвство як воно зветься. Йому дуже хотлось побачити мсце, де вн народився. Тод повелитель Я сказав, що це королвство Символв та сумно зтхнув. Апостроф пообцяв вдвдувати королвство Алфавту, подякував за все королю з королевою пшов.
З тих пр лтер стало тридцять три, а символв на один бльше.

О проекте

казку про апостроф пожалуста

Добро пожаловать!