твр на тему Рдний батьквський край найкращий це треба розумти й

Кожна людина починаться з знання свого родоводу. А корння закладене в батьквськй домвц, в материнськй псн. Батьквська хата це те, що завжди згадуться, сниться, що нколи не забуваться гр теплом спогадв. Усх членв см завжди обднував живильний родинний вогник. Вд матер до доньки передавалися старанно вишит рушники, сорочки; вд батька до сина земля, любов до не, вмння вдчувати бль, чути глас.  до сьогодн збергаються ц родинн Традиц. Смя, що не вберегла вогника, наклика на для себя бду. Вогонь здавна обергав оселю, бля нього росли дти, вн вважався священним. Ранше бля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, бля родинного вогнища, навчали поважати свй рд, розповдали про його старйшин, про те, як вони жили, що робили, як спвали псн. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до свох близьких, навчали дтей допомагати один одному, любити одне 1-го. Збравшись усю отчизною, виршували, як мають вдзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата да селянинов надйний захист, оберга вд негараздв, подарку свт. Так спльн збрання бля родинного вогнища залишались у памят людини на все життя як найсвтлша згадка про сво дитинство, про свою смю, про родинн традиц. Про це так гарно написав Андрй Малишко: Та де б не ходив я в далекй дороз,В чужм чи у рднм краю,Я згадую вогник у тихй тривоз рдну хатину свою.Бо дивляться в далеч засмучен оч,Хоч тнь там моя промайне.Бо свтиться вогник у темн ноч,Мов кличе додому мене!Щоб велося од хлба до хлба. Початок жнив зажинки в ус часи були подю урочистою. Ряд магчних дй та ритуалв, як при цьому виконувалися, мали забезпечити успх у робот, збрати сбор без втрат. Зажинки починали у легкий денек ввторок, пятницю. Колоски, скошен першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали х робили квтку або хрест, який на Спаса освячували в церкв. Зерно оберегали для засву пд наступний сбор. Вдвар з цих колоскв вважався цлющим при гонн ран вд порзв. Жнива в давнину проводилися толокою, тобто клька смей обднувались, щоб спльно по черз обробити сво поля. Цкаво вдбувалися зажинки у нас на Слобожанщин. Спочатку стелили на пол скатертину, клали хлбину щоб велося од хлба до хлба. А тод вже починали жати. Закнчувалася толока обдом у господаря, жниварськими пснями, в яких господарю дякували за шанобливе ставлення до працвникв, щедрий обд бажали щастя, благополуччя.