Напишть казку про першу зимову снжинку. Використайте однордн члени речення, звертання

Високо-високо в неб жила соб маленька бла Снжинка. Зиму вона називала Матнкою, а Мороз трскучий - Батечком.
         Бльше за все на свт полюбляла ця Снжинка дивитися вечорами вниз на землю:
- Ах! Якби я була великим пухнастим Снгом, то вкрила б собою   дерева, дома
доржки в парку, взагал все-все навкруги. Уранц прокинулися б дтлахи, зрадли  
цлий день грали в снжки, будували фортец, каталися на лижах санчатах. Вони б забавно смялися
ус були б щаслив, адже дти так люблять Снг. Але я така маленька непомтна, мен несли
не зробити чогось большого примного для дтей.
           Так горювала малеча кожного вечора, дивлячись з вкна великолепного крижаного замку.
           Але якось 1-го разу подув дуже сильний пвнчний втер, Снжинка не втрималася впала прямо на землю. Як же вона здивувалася, коли побачила, що поряд з нею, щльно стоять один до одного мцно тримаються за руки так ж маленьк снежиночки, як вона сама!
- Так от воно що!!! Я з висоти думала, що Снг - це один величезн пухнастий килим, а виявилось, що це просто мльярди мох подружок мцно тримаються за руки!
- Давай руку! - сказали вони й. Снжинка з гордстю вступила у хн ряди.
           Ось так здйснилася мря одн немного Снжинки - вона стала частиною большого пухнастого Снгу подарувала дтям новорчну радсть.