Весна. Жвав ластвки метушливо й забавно клопочуться коло свого гнзда. В

Весна. Жвав ластвки метушливо й весело клопочуться коло свого гнзда. В одчинене вкно доносяться в хату з палсадника пахощ вд бузкового цвту. В кмнат, прикрашенй кретоном обставленй мякими будуарними меблями з явною претензю на кокетування, не дивлячись на ясне сонячне сяйво, горить перед овальним люстром на стол лампа. На крсл сидить перед нею молода, струнка панночка, русява, з кирпатеньким носиком трошки примруженими короткозорими очицями, що виблискували часом задерикуватим вогником. Панянка нагрва на ламп металев частини ручки до писання на нй закручу спереду кучер. За спиною в не 100ть з кофточкою в руках двчина рокв тринадцятьох, що, видко, вчасно прибула з села. Випнут вд худорлявост лопатки не дозволяють дати й цих рокв, каштанове волосся, що, вигорвши на сонц, змнило яскравсть свого кольору, причесане гладенько заплетене в одну тоненьку кску з червоним ксником; на блдому, трохи вилицюватому, але з правильними рисами личку тремтить вираз полохливост й переляку. Коло вкна на канапц напвлежить зовсм теснее одягнена до виходу, довол повна чорнява панна, трохи старша за русяву панянку , видко по схожост, сестра . Вона нетерпляче б парасолькою по черевиках нарешт не витриму: Та цьому кнця нема! Сиди й чекай! Чому ти не купиш завивалок? Не надокучить хба морочитись з цими ручками: чадить завжди?.. Навть вдчинене вкно не допомага! А ти вийди, хто для тебя трима? огризнулася блявенька. Ой! Ось тльки через тебе обпекла пучку!.. Купи! Стану я на дурниц викидати грош... Дивно, усмхнулася недбало чорнява, з одного боку стльки претензй щодо вбрання всляких нсентничок, а з другого скупсть на шага... Справа йде не про нсентнички, а про витонченсть та поряднсть, пдкреслила блявенька, що про их ваша милсть тями не ма; адже ж для вас байдуже вийти на вулицю в подраних рукавичках, в невичищенй кофточц, з кучмою, що стирчить з помятого капелюха... Адже ж ви з лнощв не подбате про для себя, так що нод сором ти поруч... не ходи! вдповла байдуже чорнява. Хто для тебя проха? А я не стану на цю поряднсть витрачати половину життя... А звсно, на романи з цигарочкою примнше витрачати час? Атож, значно примнше: менш принаймн витрати на жовч... Подумаш, яка добротлива! заперечувала ущипливо русява й роздратованим рухом шпурляла шпильки, прищпки й папльотки. Чорти проклят! Няк не тримаються... стирчать... Де це довг шпильки? Завжди закинуть... Це ти х, Наталю, береш, щоб напихати в гльзи тютюну. ( Помогите написать прекрасный план зарание спасибо )))