Будь ласка,дуже треба твр на тему "Брати наш менш"Допоможть

Район, в якому я живу, достатньо молодий. У нас здесь багато шкл дитячих садкв. Щовечора як висипе дтлахв на вулицю забавно, гамрно. Багато хто з жителв району виводять на прогулянку свох четырехногих вихованцв. Подивишся, хтось веде породисту собаку у вишуканому нашийнику на шкряному поводку, а хтось маленьку шавку на мотузочку, але з таким почуттям гдност, наче це представник найцнншо собачо породи. чим пишатися, дружбою братв наших менших доврою, яку вони нам виявляють.

Удивительно, що в перод економчно нестабльност держави, коли багато хто з людей не може дозволити соб повноцнного харчування, люди пдгодовують тварин. Близко вд будинку, в якому я живу, невеликий ставок. Навесн туди злтаються дик качки. жител мкрорайону брали над ними опку. Пташок нхто не кривдить, вони стали майже ручними. А того року, если наше м100 було на гран екологчно катастрофи (злива затопила очисн споруди залишила м100 без питно води), люди вистоювали довг черги до машин з водою, щоб забезпечити сво см', але не забували про безпритульних тварин.

нод я спостергаю, як старенька бабуся, наша сусдка, пдгодову дворових собак. Спочатку мешканц будинку сварили , мовляв, не принаджуйте, на що вона вдповотдала незрозумлими для нас, дтей, словами: "Собачу пайку мо, дитинко". А потм розповла нам старовинну легенду про те, як Бог цокарав людей за грхи голодомором. тльки виття голодно собаки змусило його змилостивитись. Так що виходить, що ми в боргу перед собакою.

Мен здаться, що все одно ми замало блага робимо для тваринного свту. Чи завжди ми чуйно ставимось до всх тварин? Мабуть, що н. Нередко ми любимо тльки свох четвероногих друзв без вагань ображамо чужих або безпритульних, нчих. Бувають випадки, если батьки, виконуючи примху сво дитини, приносять в дм кошеня, пташку, собача, а потм, если дитина натшиться, викидають безпомчну тваринку на вулицю. Мене вража така безвдповдальнсть, 100 соромно за людську пдступнсть несправедливсть.

Я переконана, що представники тваринного свту, брати наш менш, дають нам значно бльше, нж ми м. Вони дарують нам ласку вддансть, свою приязнсть любов. Вони ввряють нам сво життя. ми не мамо права не виправдати хню довру.