пд час уроку вчитель випадково зачепив портфель 1-го з десятикласникв (портфель

-Михайло Володимирович, вы зачепили мiй портфель!
-Вибач , Петро,я не навмисно.
-Я бачу , але тепер справжнiй безлад!
-Нiчого... я допоможу тобi!
-чим саме?
-я отберу твои речi.
-Дякую , цього не варто.
-Чому? Я вмiю вирiшувати проблеми.
-Добре ,дякую!
-Не дякуй ,ми ще не вирiшили це.
-пусте, я дороблю!
-О, я бачу , ты любишь читати?
-так, але це не iсторiя,не ваше..
-а що саме?
-це .. секрет!
-Бачу , що серьезно.
-Так , це епоха романтизму, i це складна рiч..
-Краще бы так на лiтературi казав!
-нi,там мене розумiють.
-чому?
-в мене власна , неповторна думка!
-бачу ,до ти хлопець серйозний ,чесний.
-в цьому э трiшки правди!
-I Касети в тебе цiкавi, не мультфiльми.
-так, з их я вирiс.
-не треба ставати дорослим, будь тим, Ким э, час швидко пройде!
-я не тороплюсь!
-дивись , згадаэш мои слова!
-добре , до э такий вчитель як ви!
-добре , що мене розумiють учнi!
-це головне!
- й справдi! добре , що я вивчився на вчителя, хоч i не твого улюбленого предмету!
- i обрали нашу школу!
-Авжеж, сама доля звела.
-Хоч я i не люблю вашi уроки , але з пошаною вiдносюсь до вас!
-Радий це чути.
-Обiцяю, що буду ставитись до вас краще.
-Я в свою чергу також!