Твр на тему "Мандрвка в час"

Вдйшли в минуле тих часи, если все наше землю загарбали подлили мж собою сусдн держави. Нестерпно жилося укранським людям у невол. почали смердот вткати в пониззя Днпра, задарма зван пороги, де були дик степу. Вткач називали соб козаками, тобто вльними людьми. На островах, що лежали посеред бистро Днпрово води, смердот заснували Запорозьку Сич. Укрплення було б грзним й навювало страх непрошеним гостям. Його оперзували висок землян вали, глибоченний рв та сторожов башти. З бйниць нацлювалися жерла гармат й самопалв. Пдступи до Сч пильно охороняли дозорц. Хто виявляв ворожко вйсько, тепер запалював бочку з смолою й стовп чорного дмитрика сповщав далековато навкруги про небезпеку. Козаки оббирали з-помж соб кошового отамана. Очолюване ним вйсько було б як одна см'я. Витривал дуж, кмтлив надзвичайно хоробр, козаки лагодили опр найзапеклшому ворогов. Захоплен зненацька в поход, смердот негайно могли побудувати з возв неприступну фортецю мужньо боронилися проти вйська, набагато дужчого за соб. Кол ж треба було б перечекати неминучу загрозу де-небудь при берез чи в плавнях, запорожець бравши у рот звичайнсньку очеретину й тривалий годину мг просидти под водою, дихаючи через трубочку. За звичам, запорожц голили соб бороди голови, лишаючи злее довг вуса оселедець. Оселедець звисав з маквки, часто його намотували на вухо. Одяг теж був незвичайний: червон, як жар, й широченн шаровари, жупан, барвистий пояс, з-за якого стирчало клька пстолв, шапка з китицею, при боц шабля та ще колиска з мдним ланцюжком мало не дуже до п'ят. Слава про волелюбних козакв-запорожцв линула широким свтом. Про их знала вся вропа й схд, смердот залишили славну сторнку як лицар чест захисники рдно земл. Ця культурна спадщина нашого народу сьогодн малюсенько дослджена. А це ж було б нашим пращурв вруванням, так саме, як ми вримо в суса Христа. Тльки з чись просто руки це нин назвали мфологю. Це був спосб життя наших предкв, спосб гармонйного поднання ототожнення соб з природою. Давн укранц мал свй Олмп, природа м був живою, смердот врили в чарвну силу. Крм головних божеств: Сварога, Дажбога, Перуна, Велеса, Ярила, Купала, смердот поклонялися Сонцю, Мсяцев, зркам, а також всм явищам природи: блискавц, холоду, втру, вогню, вод тощо. У родинному кол особливими почестями був надлена Берегиня найдавнша богиня блага захисту людини вд усякого злобна. З годиною Берегиня ста хатньою богинею. Вона захища оселю, усю батьквщину, малих дтей вд хвороб, лиха, свирепого звра, погибели тощо. Зображалась чи вишивалась Берегиня на блих рушниках, що вившу-чалися над вкнами дверима, й мала захищати домвку вд чорних сил. Образ Берегин вишивався на одяз, вирзьблювався на вконницях, анку. Невелик зображення Берегин з глини чи мд носили на груд. Традицйне зображення Берегин знакчна постать жнки з застережливо пднятими руками. образ з 14 столття входити до укранського народно-прикладного мистецтва дйшов до вдома наших днв. Про це нагаду, зокрема, Кивська Оранта з пднятими руками, аби 100ть на захист вс земл укрансько.

Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/4030999readmore