Есе на тему Наголос - душа слова

АГОЛОС - ДУША МОВИ*

Наголоси у словах багато важать у живй мов. Наприклад, насИпати насипАти. На письм, де не позначено наголосв ц два слова год розрзнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живо мови, з радо або ТБ, чи на вистав в театр. У цй царин полтика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство пд зорями Кремля спотворило укранський наголос у низц слв. Ц спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовцв. Псують наголос у мов також поети, як заради рими мняють наголос. то не яксь початквц, а й метри. Пише М. Рильський: Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажть, Щоб у дн космчно ракЕти Соловя не в сил зрозумть? Якби метри вдавались до редакторв, редактором був би автор цих рядкв, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрмуче, Чом так занепали ви, скажть, Щоб у дн ракет до-зр-дучих Соловя не в сил зрозумть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, датеЕ на останньому склад. накше це кивське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди негаразди част гост сьогодн у ЗМ. Але на радо й телебаченн вони, очевидно, часом або й завжди звучить ошибочно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах. Якщо Б. Грнченко та СУМ АН УССР наголошують його на И: гараздИ, то РУС АН УССР наголошу на А: гарАзди. словники незалежно Украни повторюють цей нонсенс. Так РУС, виданий Абрисом, пише бажати усяких гарАздв. Чисте тоб койне, а не укранська мова. Почну з приказки: Нема бдИ, щоб не вийшли гараздИ, нема гараздУ, щоб не вийшов на бдУ. Ця приказка свдчить, що й слово гарАзд у непрямих вдмнках треба наголошувати на закнченн: у гаразд, гараздОм тощо. на це доказ. Словник Желехвського: оставайтеся в гаразд. РУКОПИСНИЙ чи РУКОПИСНИЙ, ПРАВОПИСНИЙ чи ПРАВОПИСНИЙ? У Буквар южноруському, укладеному Т. Шевченком, рукой Шевченка у слов рукОписна, посталено наголос на О. це вдповда нашй традиц наголошення: если вд три--бльше-складових менникв з жночим наголосом (на иному склад вд кнця) ми создаваемо прикметники, то наголошеним у прикметниках лишаться той самий звук, хоч тепер цей наголос - дактилчний: Ямпль - Ямпльський, колОдязь - колОдязний, дурИсвт - дурИсвтський, коштОрис - коштОрисний, нелюбовь - ненАвисний, лтОпис - лтОписний (А. Кримський), отже рукОпис - рукописний, правОпис - правОписний. Так ц слова наголошувано, поки до них не взялися академки. Хоч правильний наголос у слов рукОписний збергся в РУСах АН УССР до 1962 р. Але Академя УССР поклала край такому вдхиленню вд братнх мов. А незалежн вд мовно логки сучасн фахвц не можуть, та й правду казавши, не хочуть щось з цим робити. ТСНЯВА чи ТСНЯВА, ТРСКОТНЯВА чи ТРСКОТНЯВА? Укранським словесним формам великою мрою властивий дактилчний наголос - на третьому склад вд кнця: кОлесо, пОдруга, зАчпка, пОдушка, рЕшето, ршення, серЕедина. Саме такий наголос фгуру й у словах плснява, тупОтнява, тИскнява, (Грнченко) шамОтнява, пИскнява, (Грнченко) гуркОтнява. Ц приклади вдбивають акцентологчну модель, за якою наголошувано слова тако структури. Та, на жалко, логка не часто гостю у тих, хто записав у совтських, а потм в незалежних словниках форми тснЯва, трскотнЯва, пискотнЯва, стрекотнЯва. Чи ж може мовець, який стало говорить тупОтнява, гуркОтнява, шамОтнява, говорити раптом трскотнЯва, пискотнЯва? Або псля плснява тИскнява говорити тснЯва? Десь-таки, модел, схвален нашим мовним центром, не так легко ламати вдповдно до примх не дуже пдкутих фахвцв. Але словники видруковано, розтиражовано ними керуються вчител та творц мовних конкурсв. Наш поет-страдалец бажав-мряв: Орися ж ти, моя ниво, долом горою.... Ореться академками. А що вироста? ОПКУВАТИСЯ чи ОПКУВАТИСЯ? Сучасн словники, як в УССР, наголошують це слово на А: опкувАтися. Цей неправильний наголос ма довгу сторю. М. Комар у свому Словар росйсько-укранському (1893 р.) наводить слово опкувАти зазнача, що запозичив його з словника Желехвського. Однак у Желехвського слово це наголошено накше: опкувати. Помилку Комаря повторюють ус пзнш словники вже й у слов опкувАтися, яке мовц вимовляють лише опкуватися. Що саме так треба наголошувати це слово свдчать похдн форми опкуваний та опкування, наголошен на . Якби наголос у слов опкувати був на А, то похдн форми були б опкувАння й опкувАний.