твр-роздум ,,як я ставлюся до тих хто цураться свого роду ,мови

Кожен люд ма свою мову, сво письменнсть. А кожна мова ма притаманн лише й риси. Вдомо, що укранська мова за мелодйнстю посда приятеле мсце мж вропейськими мовами, поступаючись злее талйськй. Будемо ж пишатися, що ця спвуча соловна мова нашою рдною!

На жаль, сьогодн далеко не кожний громадянин Украни сплкуться рдною мовою. це не його провина, так склалося сторично. Але несли не пзно виправити цю помилку. Людям, для яких укранська мова не материнською, теж буде цкаво прилучитися до краси, спзнати духовне багатство. Кожна людина ма зрозумти, що мова це не просто засб сплкування, а щось бльш значуще. Тльки рдна мова переда дух рдного краю.

Мен, наприклад, дуже подобаться слухати укранськ народн псн. Вони не просто мелодйн, а яксь безкнечно примн Навть важко передати ц почуття словами. Я завжди пригадую легенду про псню, яку прочла в однй книжц. Если Бог виршив надлити дтей свту талантами, укранцям дсталася псня. Двчина-Украна взяла цей дарунок мцно притиснула його до грудей. Недарма, если чуш укранську псню, слова та мелодйнсть пронизують серце.

Але мова це не тльки псн, це щоденне сплкування. Хба не примно слухати, як маленьке дитя сказать цю соловною мовою?! Адже майбутн нашо Украни залежить вд сьогодншнх дтей. Отож, плекаймо нашу рдну мову та розвиваймо любов до не!