конспект тексту вкентй хвойка 8 клас

Вкентй (Вкенс) Хвойка народився 21 свирепого 1850 р. в чеському мст Семн. В 1864 р. по закнченн комерцйного училища в мст Хурдим Вкентй перехав до Праги. Там вн захопився вивченням давньо стор та старожитностей.У 27-рчному вц Вкентй оселився у Кив й почав викладати нмецьку мову та малювання, займався агрономчною наукою. Вн дедал частше повертався до свого захоплення стародавньою сторю. Наполегливо вивчаючи територю Кива, Вкентй Вячеславович пильно стежить навть за найменш значними земляними роботами в мст. У серпн 1893 р. Хвойка, стежачи за земляними роботами, що здйснювалися на Кирилвських висотах (точнше по вул. Кирилвськй, 81), помтив у розрз пылай, на глибин 19 м, якусь круглу жовтувато-блу пляму, яка зблизька видалася йому бивнем мамонта. Запрошений ним професор Кивського унверситету В. Антонович припустив, що на цьому мсц була стоянка первсних людей. Так стараннями В. Хвойки було вдкрито знану тепер в усьому свт Кирилвську палеолтичну стоянку поблизу центру Кива, результати дослджень яко ввйшли в ус узагальнююч прац з палеолту й пдручники з стор та археолог. Розкопки тривали на досить значнй площ, яку займало поселення. Окрм В. Хвойки до цих робт були залучен знан втчизнян й зарубжн археологи, зокрема французи А. Бодр та Ж. де Бай. Було виявлено фрагменти житла, рзномантн кремнн знаряддя таке нше. З вдкрито В. Хвойкою Кирилвсько стоянки первсно людини почався яксно новий етап вивчення пам'яток палеолту в Росйськй мпер, перод, если вони стали всесвтньо вдомими. Велика площа (9 тис. кв. м) Кирилвсько стоянки з численними виразними культурними залишками перша знахдка на територ Росйсько мпер пам'ятки палеолтичного мистецтва, яка одержала свтовий розголос (уламок мамонтового бивня з рзьбленням), розташування стоянки в Кив "матер мст руських" усе це сприяло широкй популярност в мпер та за кордоном. У наступн роки В. Хвойка вдкрив ще клька палеолтичних стоянок як у Кив, так в нших мсцях Украни. Виявлення "особливо неолтично культури", як влучно означив трипльську археологчну культуру першовдкривач, почалося теж з Кива, з Кирилвсько стоянки. Розкопуючи наступного року, дослдник знайшов у великй клькост фрагменти грубо керамки, кстки тварин та черепки, що лежали в якихось примщеннях типу землянок, як становили окремий культурний шар (площею чотири тисяч квадратних метрв). Протягом 18951896 рр. на висотах вд Флорвсько пылай до Кирилвського монастиря вн вдкрив ще понад 70 таких землянок. Вивчення землянок навело Вкентя В'ячеславовича на думку, що представники ц культури мали жити й нижче по Днпру. До розкопок поблизу сл Триплля, Верем'я та Жуквка вн узявся в березн 1897 р. Тут вчений поряд з землянками, подбними до кирилвських, вдкрив новий вид пам'яток т само культури. Це були майданчики з валькованими спорудами з обпалено глини. Найбльше цих культурних залишкв було знайдено в околицях села Триплля. Вчений дослджував трипльську культуру понад 10 рокв, помж ншими роботами. Але найвагомшим його досягненням (псля Триплля) було вдкриття на теренах Украни культур так званих "полв поховань". Подбн до их теснее були вдом в вроп. Ц вдкриття В. Хвойки припадають на 18991901 рр. Пам'ятки, що за типом могил здобули назву "полв поховань", В. Хвойка вдкрив поблизу сл Зарубинц, Черняхв та Ромашки Кивсько губерн. Ц поля вн розглядав як пам'ятки мсцевого населення, приналежного, на його думку, до давнх схдних слов'ян. Приватне збрання В. Хвойки стало основою археологчного вддлу створеного наприкнц ХХ ст. музею Товариства старожитностей та мистецтва вддлу, який на той час був одним з найбагатших в вроп. Бльшсть експонатв цих фондв походила з розкопок В. Хвойки. У зв'язку з скрутним матеральним становищем, вн змушений був продати уряду за безцнь свою особисту колекцю старожитностей, аби тльки мати змогу продовжувати польов дослдження. Щоправда, купили на грош з мського бюджету й тому вона залишилася в Кив. Разом з М. Бляшвським Вкентй В'ячеславович був нцатором створення вже згаданого Кивського музею старожитностей та мистецтва, хранителем якого вн був вд початку й до сво смерт. Вн помер 2 листопада 1914 р. й похований на Байковому цвинтар.