Твр на тему " Мй обов язок перед мовою" или желая

 Мово рдна, слово рденьке,
                                                                           Хто вас забува,
                                                                           Той у грудях не серденько,
                                                                           А лиш камнь ма.

У свт багато народв, як мають сво традиц, культуру, звича, мову. вс вони рзн, але водночас схож... 

Укранська мова - це перлина нашо нац, яка пройшла довгий тернистий шлях до сьогодення. Вона боролася, а з нею боролися й люди. принижували, пригноблювали, не визнали. Лише тод, если зрозумли якою силою вод наша мова, почали утискати. Люди, чуючи рднесеньке укранське слово, вставали та йшли до боротьби, у их вдкривалося приятеле дихання. Скльки кров пролито, скльки людей вбито, але ми вибороли. 

називають солов'ною. На мою думку, не злее тому, що вона милозвучна, а ще й через те, що укранська мова, неначе те солов'ятко, горделиво й, що головне, вльно летить у синьому неб. 

Цей скарб передаться з поколння в поколння не ма цни. Але, з кожним роком, вона перетворються з пташино у сленгову мову. Жаргони, далектизми, суржик вже переповнюють . То невже наш славн предки боролися задля цього? Я размышляю, що н. Тому наш обов'язок перед мовою шанувати , берегти, любити. У свой розмов використовувати менше цього сленгу. Вивчати вдосконалювати укранську мову. Якщо не ми, то хто?

У народ говорять: "Якщо хочеш знищити люд, убий його мову". це, справд, так. Отже, ми йдемо до загибел?

Любть свою мову, плекайте , робть все для того, щоб вона процвтала, адже вона рдна, вона наша. 

Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всх ненька говорити,
Ненька наша приятна.