Казка про оснь з використанням звертань, вставних слв однордних членв

Казка про оснь
Ось установилась оснь. Пора, яку ще називають золотою.
Довкола усе змнються. Оснь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колр. Листя повол опада на землю. Травка висохла, стала темно-зеленою, можливо , десь бурою. Птахи вдлетли в тепл кра, не чути хнього голосного спву. Горобц злтаються на червону горобину та калину.
Людям оснь принесла щедрий сбор. У садах городках доспли овоч фрукти.
Чарвниця оснь усе змню на свй лад. Ось зелен листочки стали жовтими. А то й зовсм червоними. Як тльки пролетить втерець, листя вкрива землю, кружляючи в оснньому танц.
Хоч восени багато птахв летять в тепл кра, високо в неб прощально махають крильми. Звеселяють нас горобчики, з лсв спшать синички, щоб люди для себя знову змогли вдчути помчниками пернатих друзв.
У садах наливаються соком пзн яблука на щедрий врожай. На поля виходять щаслив трудар, вони радють цй пор.
По золотих деревах скачуть прудк жовтогаряч блочки. Вони не мають часу сумувати: грибв, горшкв вдосталь, щоб зробити зимов припаси.
Чарвниця оснь золотою палтрою навю надю, бо потм знову настане весна.