мн-твр в публцистичному стил

Майбутн Омряне, бажане, сповнене надй та сподвань. До нього нас безупинно несуть потоки рки життя. Майбутн кожного з нас переплтаться, як двоча коса, створю майбутн Украни.

Та чи можливим майбутн без минулого та сьогодення? Н, саме на их, цеглинка за цеглинкою, вибудовуться майбутн. Та, на жаль, дуже нередко й наше життя, життя рдного краю перетворювалося на розбурхану стихю. То пронесеться воно багатотисячними монголо-татарськими ордами, залишивши по соб згарища й попелища. То постйн набги татар перетворять крану на Дике поле. То потерпа вона вд польського владарювання, потм довг роки терпння, сподвань. Вони невпинно несуть нас уперед.

Двадцяте столття. Замайорв жовто-блакитний прапор над Украною, символзуючи стигл поля та блакитне мирне небо. А тод нашу землю длили, розривали, шматували. ось настав 1933-й Вн чорним круком пронсся над Украною, перетворивши бльшсть земель на кладовища. Не встигла крана оплакати свох синв та доньок, як запалахкотло полумя Велико Втчизняно вйни. Спльне горе обднало люд на боротьбу. Довга нч вйни закнчилася. Зйшла зоря Перемоги. Безмежною була радсть кожного, радла Украна, але з сльозами на глазах.

Злт падння, злт падння це наше життя. А если ж почнеться сам полт? Багатьом здавалося, що вн почався 24 серпня 1991 року. Люди врили в те, що саме в цей день здйснилися мр минулих, тепершнх майбутнх поколнь. Та, на жаль, сучасн полтики не хочуть вчитися на помилках руських князв та гетьманв, як пзно зрозумли, що все лихо в держав вд сварок та розбрату. Вони не хочуть дослухатися до Шевченкового слова: