складть твр про свою мову

Украна Вльна, самостйна, незалежна держава. Столттями багато поколнь мряло про цю щасливу мить. Та хба тльки мрями? Мря нездйсненна без боротьби. За не вмирали, гинули на ратному пол без слави, без почестей вд рук ординцв, турецьких яничар, польсько шляхти, росйських головорзв, що споконвку зазхали на свободу, честь, багатства. А вона, немов неопалима купина, запалювалася новим вогнем, пднмалася з рун, виростала з попелищ.

    Укранська мова мовою укранського народу. Отже, вона тльки вона повинна бути рдною для кожного, хто вважа для себя приналежним до укрансько нац.

    Для кожного з нас рдна мова це дорога спадщина, яка обдну в соб народну мудрсть. Це наша гордсть, бо все, що створено нею, увйшло в скарбницю загальнолюдсько культури.

    Найперша найголовнша ознака ндивдуальност народу це його мова. В першу чергу в мов вдбито нрав народу, його сторю, не за дво-тро столть, а за цл тисячолття за т часи, если люд ще був племенем розмовляв тю мовою,- малорозвиненою тод,- яка, розвиваючись, переходячи через рзн суспльн формац, передаючись вд поколння до поколння, увйшла в сторю сучасно мови, збагачено всма попереднми соцальними укладами.  

    Мова це глибина тисячолть. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями попереднх поколнь, злеляний у псн, в переказ, в приказц.

    сторя це не тльки кладовище. сторя живе в нашй мов, в псн, слово нам доносить з глибини вкв пристраст, радост, сподвання пламенея наших предкв.  

    Мова це душа народу. Вона вддзеркалю душу народу, його сторю, допомага виразити сво почуття. Це особливий спосб мислення, саме тому у кожного народу мова своя, особлива. хоча люди намагаються вивчати якомога бльше ноземних мов, злее одна залишаться по-справжньому рдною, неповторною.