Переказ твору "М100 на камен" срочно

Мсто на камен .  

на Подлл мсцина, подбно до яко не знайдеш у цлй кран. Здесь 100ть на камяному пвостров древн м100 Камянець-Подльський.  

Цей важливий оборонний вузол на шляху з Схдно вропи до Балкан уходив до складу клькох держав: монголо-татарсько орди, Большого князвства Литовського, польсько Корони, Туреччини, Рос; та СРСР. Але мсто по духу завжди залишалося укранським.

У створенн неповторного обличчя Камянця  брали участь представники рзних людв. Але найбльшими складовими в культур Камянця були укранська та польська, адже м100 виросло на меж заселення двох людв.  

За Польщ Камянець був мсцем увязнення багатьох укранських патротв. У фортец тримали незламного Устима Кармелюка. З цим епзодом в стор м100 повязана цкава мсцева легенда.  

Кажуть, если Кармелюка везли до фортец, його побачила молоденька польська панночка. Закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати спосб визволити його з невол. Пднявшись 1-го денька на 40-метровий мнарет, прибудований турками до Петропавлвського собору, панянка вистрлила з лука в те вкно Папсько веж, де мав знаходитися вязень.  До стрли, крм записки, було прикрплено згорнуту в кульку довгу мцну турецьку шаль.   Кажуть, що Кармелюк втк з фортец  завдяки цьому  подарунку...  

Клька днв пробув у Камянц в 1846 роц Тарас Шевченко, мандруючи Украною за завданням Археографчно комс.  

Майже всм мсяцв у часи визвольних змагань  Камянець був тимчасовою столицею Укрансько Народно Республки.  

Так дивно вдобразилася на дол маленького мстечка на Подлл вся сторя Украни.  Камянець-Подльський залишаться в памят як знак укранського духу, що протягом столть гартувався вогнем мечем