Наведть приклад звуково анафори чи звуково епфори

1. Анафора (грец. видлення) динопочаток; одна з стилстичних фгур; вживаний на початку вршових рядкв звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цлого твору або його частини синтаксичних, строфчних структур (Вкпедя).
Напр.:
Свте тихий, краю милий,
Моя Украно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш? (Тарас Шевченко, "Розрита могила")

Анафора - словосполучення "За що", яке повторються на ПОЧАТКУ рядкв.
 
Було колись в Укран
Ревли гармати;
Було колись запорожц
Вмли пановати. (Тарас Шевченко, "ван Пдкова")

Анафора - словосполучення "Було колись", яке повторються на ПОЧАТКУ рядкв.
Повнша нформаця - в нтернет.

2. Епфора (грец. epiphor; перенесення, повторення) стилстична фгура, протилежна анафор, повторення однакових слв, звукових сполучень, словосполучень наприкнц вршових рядкв, строф у больших поетичних творах (в роман у вршах), фраз у проз чи драм (Вкпедя).
Напр.:
...Вернтеся! Не возвратиться!
Заграло, сказало
Син море. Не возвратиться,
Навки пропали! (Тарас Шевченко, "До Основ'яненка")

Епфора - повторення ВКНЦ рядкв словосполучення "Не возвратиться".

душили, а вона живе!
палили, а вона живе! ("Украна")

Епфора - повторення ВКНЦ рядкв словосполучення "а вона живе".
Повнша нформаця - в нтернет.

А дальше - ... те, що не знайдете в -нет.