гармоня людини природи як велика духовна цннсть). Не могу

Усе у Всесвт створено гармонйно. Если йдеться мова про гармоню мж людиною та природою, поста питання про хнй взамозв'язок та вддансть один одному. Природа може прожити без людини, а от людина без природи - н. злее вд людини залежить, якою буде природа навколо нього. Адже природа - це не злее фзичне життя людини. Если кожен на свому мсц, то народжуться духовна цннсть. В поднанн з природою, далековато вд гулу м100 та машин людина може вдчути те духовне наповнення, яке бува лише на природ. Без технчного прогрессу неможливе наше життя. Але без природи неможливо розвиватися духовно. Природа нада сили та бажання бути кращим. 

Все, що на земл, створено природою. В тому числ сама людина. Природа людина нерозривно пов"язан, вони складають дине цле. Але якщо природа може снувати ( снувала) без людини, то людина н в якому сенс не може снувати без природи. Людина завжди брала вд природи те, що потрбно й для снування: жу, одяг, будвельн матерали тощо. У наш час все змнилося, ми використовумо бльше синтетично створених матералв, а залишками вд х виробництва забруднюмо те, що залишилося вд колишнього багатства природи. Свт рослин, тварин, свт незапятнанного повтря все бльше вддаляться вд сучасно людини, а це означа, що людина втрача колишню гармоню зв"язку з навколишнм середовищем. Ця гармоня явля собою велику духовну цннсть, тому треба берегти.