Текст-розповдь про казку васик - Телесик

Телесик

Жили соб дд та бабушка. Вже й стар стали, а дтей нема. Журяться дд та бабушка: Хто нашо й смерт догляне, що в нас дтей нема? От баба й просить дда:

Подь, дду, в лс, вирубай там мен деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мен хоч забавка!

Дд спершу не хотв, а бабушка все просить та просить. Послухався вн, похав, вирубав деревинку, зробив колисочку... Положила бабушка ту деревинку в колисочку, колише й псню спва:

Люл-люл, Телесику,
Наварила кулешику,
Буду для тебя годувати.

Колихала-колихала, аж поки полягали вони увечер спати. Встають уранц аж з т деревинки та став синок маленький. Вони так зрадли, що й не сказати! Та й окрестили того сина Телесиком.

Росте той синок й росте такий став гарний, що бабушка з ддом не навтшаються з нього.

От як пдрс вн, то й каже:

Зробть мен, тату, золотий човник србне весельце, буду я рибку ловити та вас годувати!

От дд зробив золотий човник србне весельце, спустили на рчку, вн похав. То оце вн здить по рчц, ловить рибку та году дда й бабу, наловить та вддасть знову поде. А мати йому сти носить. Та й каже:

Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи дал!

От мати наварила йому сндати, принесла до берега та й кличе:
А вн думав, що то мати.

Ближче, ближче, човнику, до бережка! То ж мен матнка сти принесла!

Та й приплив до бережка. А змя його мерщй ухопила з човна та й понесла до сво хати.

Змючко Оленко, вдчини!

Сидить сердешний Телесик, от-от явр упаде, от-от доведеться пропасти! Если це летить соб одне гусеня: вдбилося насилу летить

Оце тоб, ддусю, пиржок, а це мен!

А мен? каже з призьби Телесик.

Отже, таки озиваться! сказать баба та зирк у вкно аж на призьб Телесик. Вони тод з хати, та вхопили його, та внесли в хату, та так рад...

А гусятко ходить по двору, то мати й побачила.

Он гусятко ходить. Пду впймаю та заржу.

А Телесик каже:

Н, мамо, не ржте, а нагодуйте його! Если б не воно, то я б у вас не був.

От вони нагодували його, й наполи, пд крильця насипали пшона. Так воно й полетло.

От для вас казочка, а мен бубликв в'язочка.