Допоможть, будь ласка! Потрбно скласти твр на тему "Ми укранц"!

Украна... Край краси й тягостно недол, неповторно псн й волелюбного лицарства, край з багатою на радсть, на кривав сторнки сторю. Але найбльше багатство кожно земл врн дочки й сини. У поез Ми йдемо создатель показав нас, укранцв, як гордо йдуть свою вковчною землею: 



Ми йдемо по Укран: 

вд степв до гр, 

вд лсв до морв звдусль 

виходимо на прадавн шляхи, 

нема нам лку. 



Нелегка толика судилася нашй Укран. Проте не здавалися укранц та йшли у бй, бо не можна знищити той народ, у серц якого живе передане предками невгасиме полум'я любов до рдно земл, який вддасть усе, навть сво життя, заради щастя й вол Батьквщини! 



Ми чинимо волю наших праддв, 

це вони нас отправили у путь, 

щоб ми йшли нашою вковчною землею. 



У цьому поход ми мамо вистояти, перебороти вс труднощ. Бо мрмо про те, щоб на нашй земл панували доброта, поряднсть, чеснсть, люд був радсним, дти щасливими. Ми горд, що Украна почина впевнено утверджувати для себя на карт свту. Вримо, що рдна мова досягне вершин велико пошани в кожнй см', у сел в мст. 

Подивться на карту! Там ви знайдете нашу укранську землю, де здавна живой, живе й буде надал жити наш укранський люд. Я мрю врю, що через деклька рокв, если наше поколння буде мцно стояти на ногах, Украна стане наймогутншою, бо саме нам будувати нову Украну. Наш святий обов'язок вдродити Батьквщину для щастя й злагоди. Тож зробмо все можливе для майбутнього нашо держави! Знову знову бринять у мой душ прост, але так зворушлив рядки: 



Ми йдемо по Укран, 

пов'язан вишиваними двочими руками рушниками, 

радсть ся в наших очах.