замтка до газети про хорош вчинки школярв - юних захисникв природи 

Я тиждень тому написав цей твр: 
Це був суботнй вечр, рк тому. Я повертався з рчки. Пдйшовши до дому, почув якийсь тихенький нажималбний голосок. Раптом бля свох нг побачив пухнасту грудочку. Я простяг до не руку тут же нстинктивно вдсмикнув: грудочка надулась, обширно вдкрила рота й зашипла. Це було дитинча якогось птаха. Чомусь воно не спурхнуло вд мо простягнуто руки. Мабуть, пташеня було поранене або хворе. Хоч би як там не було, я виршив йому допомогти, тому що люблю тварин. Згодом, я дзнався, що то було дитинча ластвки. Воно, напевно, впало з гнзда поранило сво крило. Мен було його так шкода, що я пташку брав до для себя додому. Мать не заперечувала, а навпаки, пдтримала мене допомогала! Я за ним слдкував день у денек, доглядав, годував... А через два тижн нарешт вн змг стати на сво тонсньк нжки. На наступний день мг ходити. Так минуло деклька мсяцв мо пташеня могло вилетти у безмежне небо, у якому, надюся, знайшло свою матр .Я не знаю, що було б з ластвкою,  якби мене не було поруч з тваринкою у тому мсц в той час. Але я радий, що так трапилося я змг комусь допомогти.