Твр про мову .Помогите пожалуйста.Зарание спасибо

Без мови нема народу

Ми живемо в той час, коли Украна нарешт спромоглася позбутися ненависного ярма невол, з рабсько крани перетворилася на вльну, незалежну. на пдтвердження цього по усх усюдах задзвенв глас укранська мова. Не. та мова, якою розмовляли обмежен невговори, хизуючись свом псевдо-знанням, а чиста, щира справжня. Саме нею розповдав усьому свтов про знущання над матнкою Украною Тарас Шевченко. Ще й дос бринять у мому серц його слова: 
Ну, що б, здавалося, слова... 
Слова та глас бльш нчого. 
А серце бться, ожива, Як х почу!.. 
Вд цих слв стало б легше на душ, мен здаться, й ванов Франку, Лес Укранц, Михайлу Коцюбинському, ще багатьом багатьом поетам та письменникам, як усю душею обожали свою мову, врили, що з часом вона заволод розумом свох дтей, вони несли не зможуть зректися. Тому вони писали тльки укранською мовою, щоб хн творння служили врою правдою саме укранцям. Вони були справжнми патротами сво земл, знали, що колись вона стане вльною, тод по усх кутках буде чутно щиру, спвочу укранську мову. 
Дйсно, без мови люд нщо. Як важко вдчувати для себя чужим у рднй сторон, тому що забув свою мову. Тод для тебя нхто не привта, не назве свом товаришем, не благословить. А це схоже на погибель, повльну погибель серед близьких тоб людей. Тльки та людина, яка вчить, обожать рдну мову, ма право називатися Людиною, ма право бути серед тих, кого любить, адже вони цнують укранську мову намагаються передати у спадок свом нащадкам велику, непохитну любов до рдного слова. 
Якщо ж забути про рдну мову, то нхто не дзнаться про сторю укранського народу, бо тльки словами рдно мови можна передати те, що вдбувалося багато столть тому. Той люд пде в небуття, втратить свй "голос" мову. Недарма стверджував Володимир Сосюра: 

О мово рдна! й гаряче 
вддав я серце недарма. 
Без мови рдно, юначе, 
й народу нашого нема.