головний член речення присудок

Присудок  головний член речення, пов'язаний координацю з пдметом, що виража дю предмета, названого пдметом. Найтиповша форма присудка  дслово в особовй форм, що означа дю чи стан суб'кта, названого пдметом. Присудок  головний член двоскладного речення, що характеризу пдмет за дю чи ознакою. Присудок вдповда на питання що робить (пдмет)? що зробить ?що з ним робиться ? у якому вн стан ? який вн  ? хто або що вн  ? При схематичному аналз речення графчно позначаться пдкреслюванням двома рисками.

Присудок бува простий складений.

Простий присудок виражаться дсловом, що подну в соб граматичне й лексичне значення: (Петро вдчинив двер).

До простих належать також присудки, що виступають у складенй форм майбутнього часу (буду робити), у форм наказового (хай зна) або умовного способв (робив би).

Простим вважаться також присудок, виражений фразеологчним сполученням (Вн був на сьомому неб).

Складений присудок ма дв частини: головну допомжну (зв'язка). Основне лексичне значення такового присудка закладене у головнй частин, а граматичне  в допомжнй.

Дслвний складений присудок виражаться поднанням дслова-зв'язки, яке 100ть в особовй форм, нфнтива (Вн бажав пти разом з нею).

менний складений присудок утворються поднанням дслова-зв'язки з менником, прикметником, дприкметником (Сьогодн наша група була першою в естафет).

Мж пдметом присудком може ставитися тире, якщо у реченн пропущено дслово-зв'язку. Тире ставиться:

якщо пдмет присудок виражен менником у називному вдмнку (Хлб  всьому голова);якщо пдмет присудок виражен нфнтивом (Життя прожити  не поле перейти);якщо перед присудком вжито слово це, означать, то, ось (Бльшсть  це ще не означать вс).

Головнi член речення це пiдмет i присудок. Надеюсь посодействовала