скласти предложение со словом -знання

Знання  фундаментальне флософське поняття, визначене в Флософському словнику як форма духовного засвоння итогв пзнання, процесу вдображення дйсност, що характеризуться усвдомленням х стинност[1]. Знання можна визначити також як форму нформац, снування систематизованого результату нтелектуально дяльност людини (пзнання)[джерело?]  з огляду на фундаментальнсть поняття його важко виразити через простш флософськ категор[джерело?]. Наприклад, за словами Платона знання  це пдтверджена стинна вра[2][3] . Знання протилежне незнанню, тобто вдсутност переврено нформац про що-небудь[4].

Видляють[Хто?] рзн види знання: стинне (у стародавнх грекв епстеме), наукове, повсякденне (у стародавнх грекв докса), нтутивне, релгйне та нш[джерело?]. Повсякденне знання служить основою орнтац людини в навколишньому свт, основою повсякденно поведнки передбачення, але звичайно мстить помилки протирччя[джерело?]. Науковому знанню властив логчна обрунтовансть, доведенсть, вдтворення итогв, прагнення до усунення помилок подолання суперечок[джерело?].

3нання, набуте людством, фксуться в знаках природних штучних мов, наприклад у текстах[джерело?]. Аналз сутност знання, його становлення, критерв стинност та цнност предметом галуз флософ епстемолог[5]. У пострадянських кранах частше вживаться термн теоря пзнання або гносеологя[6]. Тод як епстемологя бльше зосереджена на структур самого знання, гносеологя розгляда в першу чергу процес отримання знань суб'ктом пзнання[7]. З ншого, практичного боку, педагогка вивча не саму сущность знання, а методи його ефективно передач[8].