Висловлювання про персидський сад

  Зима... Србний сад потонув у снжному океан, що так нагорта на нього кожного денька сив хвил метелиц. А коли ще й втер почне сердитися, то крижан, свинцев гребн,  нби справжн ланцюги, сковують кожний порух глочок. Так 100ть лс понурий холодний, злее нод сонечко визира з-поза хмар звеселя природу. Майже вс пташки покинили його у самот. Але щоранку вн ма розраду - мал снгур, яскравими плямами лтають по лсу, пробуджують сонн дерева. Вони неустанно ллють свй радсний дзвенькт струшують з дерев перлов прекраси, що нби маленьк намистинки сються на срблясий килим. В обймах  кущикв приталось два махоньких ставочки.