Розповдь про герочний вчинок вашого сучасника

Твр Герочний вчинок Ця подя сталася у невеличкому сел поблизу Полтави. Издавна-издавна. Село хоч невелике, але досить затишне. Бленьк чепурн хатини тулилися одна за одною. Кучеряв садки, ошатн городи. Мирн й привтн люди. от в цьому сел поселився приблудний собака. Нхто з тутешнх жителв не знав, н чий вн, н звдки взявся, називали його просто Борс. Селяни нередко пдкормлювали пса, але прийняти його додому нхто не хотв. Отак Борс й тинявся вулицями свом нажималбним поглядом заробляв соб харч. Та якось у сел сталося лихо: почали хворти дти . Нхто не вдав, що то за напасть й звдки вона взялася, але хвороба не вгавала. Потрбн були лки. Термново. Але як дстатися до м100, если за вкном люта зима? Дороги позамтало. Снгу майже у рст людини. Зупинився весь транспорт, нчим не можна вибратись з полону. Люди були у вдча. Не знали, що робити. За всма клопотами нхто й не помтив, як з села зник Борс. Та й хба такий волоцюга, як вн, вартий уваги? Але если негода трохи вщухла, до села з мста несподвано дстався лкар, та ще й не сам поруч з ним стояв Борс. Лкарю, як ви до нас добралися? як дзналися, що селу потрбна допомога? А у вас виявився дуже розумний кмтливий пес. Я з дитинства люблю тварин, особливо собак. розумю х. Так от вчора ваш пес прибився до нас у лкарню. Скулений, голодний, оч вогнем горять. Дорога ж не близька. Я помтив його ще з вкна кабнету. Вийшов, а вн так кинувся до мене. Дивиться прохально, нби зве за собою. Я й зрозумв, що десь потрбна моя допомога. Але де? Жнка з вашого села працю в лкарн. Побачила собаку, впзнала. Додумалась, що у вас бда. Ми з Борсом сли на електричку ось Люди злее переглядались. Не врили, що пес здатний на такий вчинок. Проте слова лкаря цлком переконали х. Ой же молодець, Борс! тепер теснее захоплено дивилися на пса. Псля цього випадку Борс уже не вважався у сел бездомним.