бологчна роль металв в органзм людини

 

Метали в органзм людини.

Залзо.

Вдноситься до групи життво-важливих елементв, мкроелементв, загальне утримання залза 4 - 5г або 50-60 мг/кг. Бльша частина залза в органзм тварин знаходиться в еритроцитах (60-73%). Залзо розрзняють гемнове (залзо Нв), негемнове (тканинне залзо ферртна, гемосдерна, сдерфлн, моглоблн). Провдна роль в обмн залза належить печнц, яка регулю його рвень в кров, обмн залза здйснються через залзо плазми, залзо в органзм здйсню постйний кровообг. При фзичному розпад еритроцитв 9/10 залза лишаться в органзм йде на побудову нових еритроцитв. Мсцем видлення залза кишечный тракт, в незначнй клькост видляться нирками. По даних Н.С. Донга (1965) за добу з сечею видляться 3,890,4 мг, бере участь у окислено-вдновних процесах, мунобологчних реакцях. Залзо заходить в склад дихальних ферментв. При недостатност залза в ж анемя. Це анментарно - залзодефцитна анемя. Спостергаться у дтей першого року життя, в насдок одностороннього годування. У вод знаходиться у вигляд неорганчних (сульфати, боурбонати) органчних (гумати) сполук. Високий вмст залза у вод псу смак чаю, при прогин прида жовтий вдтнок. Найбльше концентрац залза у окислених болотних водах, як багат на гумнов речовини. З продуктв найбльш багата на залзо печнка (84 мг/кг), сир (76,5), бобов (50-60), овоч (5-8 мг/кг), молоко (1,5 мг/кг).

Потреба залза людини 15 20 мг на добу.

 

Натрй.

В кров натрю 160-240 мг %, в плазм 300-350 мг %, в еритроцитах 50-130 мг 5. Серед розладв гпопатремя може супроводжуватися анурю, втратою апетиту, нудота, блювання, порушення рефлекторно дяльност, тахкардю, гпотоню, нод поява психозу, колапсу з втратою свдомост. Гпопатремя наста при надмрному надходженн води, коли натрй вимиваться з сечею позже. Гостро виявляться гпопатремя при аддсоновй хвороб, крупознй пневмон, отрунн сулемою. Гпопатремю можна спостергати при нецукровому дабет, аква голод, гперфункц кори наднирникв, хвороб ценка Кушнга, гпернсулзац. Натрй визначають у сеч пот. Сечу мнералзують, потм визначають вмст натрю.

У тл натрй мститься 109 мг %, кстки 180 мг %, емаль 250 мг %, дентин 190 мг %, мязи 72 мг %, серце 185 мг %, леген 250 мг %, еритроцити 80 мг %.

Добова потреба натрю 4-6 г для органзму доросло людини.

 

Магнй.

У органзм людини знаходиться у вигляд фосфорно-окислих, вуглекислих, фтористих солей разом з кальцм. В кстках мститься 1,5% фосфорнокислого магню.

Магнй мститься в онзованому стан у склад онних тканин, частина його звязана з блками. З вком кльксть магню у кров змнються малюсенько.

Парантеральне введення солей магню виклика гальмування Ц.Н.С. (розвиток магнезального наркозу). Вмст магню у кров зменшуться при паратиреаднй тетан. Розвиток рахту супроводжуться зменшенням концентрац онв магню. нод низьк концентрац спостергаються при еплепс злояксних пухлинах. Введення хлористого кальцю призводить до тимчасового зниження вмсту магню в кров. Вагтнсть проходить при пдвищеному вмст магню. Перерозподл магню пд час вагтност повязаний з ксткоутворенням плода. Препарати втамну Д пдвищують вмст магню в кров, високий рвень спостергаться при мязовй бот. При анемях збльшуться вмст магню, виводиться з калом, сечею. Вперше магнй був одержаний в 1808 роц англйським хмком Гамфр Дев з большою вольтовою батарею. Магню  дуже велика кльксть. В тл 36% мг, кстки 105 мг %, нирки 21 мг 5, еритроцити 5 мг %, у водах свтового океану 1,385 г/л. Особливе значення ма для серцево-судинно системи, недостатнсть виклика нфаркт мокарду.

 

Кальцй.

Серед мнеральних речовин органзму людини найбльш вивчений кальцй. Порушення його обмну виклика ряд порушень. В кров доросло людини кальцю 5-7 мг %, в еритроцитах 1 мг %, в лейкоцитах 4-5 мг %, в сироватц 9-11,6 мг %. У новонароджених вмст кальцю у кров коливаться в бльших границах, нж у дорослих, це повязано з нтенсивним обмном. У недоношених дтей вмст кальцю нижчий. Весною його кльксть зменшуться.

Пдвищення вмсту кальцю в кров спостергаться при аддсоновй хвороб, гострих понекреатитах, при вагтност, в насдок розладу ендокринного регулювання мнерального обмну. Збльшуться рвень кальцю в кров при гпервтамноз втамну Д. Гперкальцмя при нсоляц, лейкозах, перитонтах, гангрен, при серцево-судиннй недостатност, ациотичному дабет. У новонароджених (недоношених) гперкальцмя. У дтей при спазмофл кльксть кальцю може зменшуватись до 6 мг 5 нше. Гпокальцмя при остеомаляц вагтних, старечомуостеопороз, хвороб Паше, лейшманоз, сепсис.