1)Як бохмчн основи множинно д генв?2)У чому поляга цлснсть генотипу?3)Чим

1На формування певних станв ознак вплива взамодя клькох генв. Але сну протилежне явище, притаманне бльшост генв, коли на прояв станв рзних ознак вплива одна алель, що дстало назву множинно д генв. Наприклад, у людини вдоме захворювання галактоземя, пов'язане з рецесивною мутацю гена, який коду утворення ферменту, потрбного для засвоння клтинами молочного цукру (галактози). Водночас ця мутаця призводить до недоумкуватост, слпоти, розпаду (цирозу) печнки. При ншому захворюванн - арахнодактил, зумовленому мутацю домнантно краснел, у людини видовжуються пальц кнцвок (так зван павуч пальц), спостергаються неправильне положення кришталика ока та вроджен вади серця. У дрозофли блооксть (вдсутнсть червоного пгменту очей) визначаться рецесивною алеллю, яка, крм того, забезпечу свтле забарвлення тла, знижу плодючсть, змню будову статевих органв, зменшу тривалсть життя.

У гороху посвного алель, яка визнача бурий колр шкрки насння, водночас зумовлю й фалкове забарвлення вночка. У картопл домнантна алель спричиню рожеве забарвлення бульб червоно-фалкове - вночка, а у гомозиготних за рецесивною алеллю рослин бульби та вночки синюват або бл.

Отже, генотип особин кожного виду цлсною системою, хоча складаться з окремих генв, як можуть вдокремлюватись один вд 1-го й успадковуватись незалежно. Його цлснсть, яка склалася в процес тривалого сторичного розвитку, виявляться у тому, що формування бльшост ознак органзму результатом взамод як алельних, так неалельних генв, а бльшсть генв вплива на прояв клькох ознак. --------------------------------------------------------

Модифкацйна мнливсть та властивост

Одна з основниз заморочек генетики це зясування спввдносно рол генотип та разумов довклля у формуванн фенотипу органзмв. Учен давно помтили, що однояйцев близнята, тобото органзми з однаковим генотипом, вдрзняються фенотипно, якщо розвивались у рзних умовах. Це прояв неспадково мнливост.

Неспадкова мнливсть називаться ще модифкацйною. Дослдження модифкацйно мнливост дають можливсть зясувати, яким чином спадкова нформаця органзмв реалзуться у певних умовахснування. Вивчення модифкацйно мнливост ма важливе значеня для розвитку еволюцйних уявлень, оскльки еволюця здйснються внаслдок взамод зовншнх факторв з фенотипами, тож для виникнення пристосувань органзмв до умов довклля мають значення вс види мнливост.

Модифкацйна мнливсть - це змни ознак органзму (фенотипу), спричинен факторами разумов снування не повязан з змнами генотипу. Модифкац це реакц на змни нтенсивност певних чинникв довклля, однаков для всх генотипно подбних органзмв. Нариклад, у всх особин рослини стрлиц, занурених у воду, утворюються довг тонк листки, у тод як у тих, що ростуть на суходол, вони стрлоподбно форми.

Ступнь вираження модифкац прямо залежить вд нтенсивност та тривалост д на органзм певного чинника. Так, у рачка артем ступнь волохатост задньо частини черевця залежить вд солоност води: вона тим бльша, чим нижча солонсть.

Як проявили дослдження, модифкац можуть зникати протягом життя особини, якщо припиняться дя фактора, яких х спричиня. Наприклад, загар людини поступово зника в зимку.

Певн модифкацйн змни, як виникають переважно на раншних етапах онтогенезу, можуть збергатися впродовж усього життя особини, але не успадковуються. Наприклад, викривлення ксток нижнх кнцвок унаслдок рахту залишаться на все життя, але у батькв, як перехворли на рахт, народжуться нормальн дти, якщо пд час свого розвитку вони отримували необхдну кльксть втамну D.

Модифкац вдграють важливу роль у житт органзмв. Бльшсть з них спрямована на пристосування органзмв до змн д тих чи нших факторв довклля. Наприклад, замна шерст ссавцв на густшу пд час осннього линяння сприя захисту вд низьких температур т.д.