Пояснть взамодю будови та функц тканин людини

Сукупнсть клтин мжклтинно речовини, подбних за будовою, функцю та походженням, називаться тканиною. В органзм людини розрзняють чотири основн типи тканин: ептелальну, сполучну, мязову та нервову.

Ептелальна тканина утворю шар клтин, з яких складаються слизов оболонки всх внутршнх органв порожнин органзму. Через ептелй проходить обмн речовин мж органзмом навколишнм середовищем. В ептелальнй тканин клтини щльно прилягають одна до одно, мжклтинно речовини малюсенько.

Завдяки цьому створються перешкода для проникнення в органзм мкроорганзмв, шкдливих речовину забезпечуться надйний захист тканин, що розташован пд ептелм. Розрзняють деклька видв ептелю. снують рзн типи ептелю залежно вд будови клтин: плоскоклтинний ептелй, кубчний, цилндричний, залозистий вйчастий. Кожний тип ептелю вистила певн органи та викону характерну функцю. Наприклад, залозистий ептелй заповню секреторн органи, вйчастий ептелй вистила носову порожнину, тим самим запобгаючи рухом вй проникненню пилу та нших обктв у внутршн дихальн органи. Ось чому догляд за тлом я таким важливим для всх нас. Особисто я дзнався як верно доглядати за свом тлом вввши в пошук уход за телом. Здесь знайшов багато корисних порад та матералв.

Особливстю сполучно тканини сильний розвиток мжклтинно речовини. До сполучно тканини вдносять кров, лмфу, хрящову, ксткову жирову тканини, Основними функцями сполучно тканини трофчна (харчова) Опорна. Кров лмфа це рдк сполучн тканини, як завдяки перенесенню рзних речовин газв забезпечують живлення, дихання, мунтет тканин, органв взамозвязок мж органами. Волокниста сполучна тканина складаться з клтин, зднаних мж собою мжклтинною речовиною у вигляд волокон. Волокна можуть лежати щльно пухко. Волокниста сполучна тканина  в усх органах. До пухко сполучно тканини подбна жирова тканина, у якй мститься багато наповнених жиром клтин. У хрящовй тканин клтини бльш, мжклтинна речовина пружна, щльна, мстить еластичн та нш волокна. багато в суглобах, мж тлами хребцв. Ксткова тканина складаться з ксткових пластинок, усередин яких лежать клтини, що сполучен мж собою багатьма тонкими вдростками. Ксткова тканина вдзначаться твердстю.

будов скорочення 1-го волокна швидко передаться ншим, що забезпечу одночасне скорочення велико длянки мяза. З гладенько мязово тканини побудован стнки внутршнх органв шлунка, кишечнику, сечового мхура, кровоносних судин. Гладеньк мязи регулюють х скорочення змну даметру кровоносних судин.

Нервова тканина викону функц сприйняття, переробки, збергання передач нформац, що поступа як з Навколишнього рередовища, так зсередини органзму. Дяльнсть нервово системи забезпечу реакцю органзму на рзн подразники координацю роботи рзних органв тварин людини. Нервов, клтини нейрони звичайно мають зрчасту або веретеноподбну форму складаються з тла та вдросткв (аксон дендрити). Покрит оболонкою вдростки нервових клтин називаються нервовими волокнами. Основними властивостями нейрона здатнсть збуджуватись проводити мпульси по нервових волокнах. Дендрити проводять збудження до тла нейрона, а один довгий вдросток (аксон) вд тла нейрона. У бльшост випадкв нейрони розташован у нервових центрах мозков, ганглях та нервових вузлах.

Нервова тканина заходить до складу органзму як його частина забезпечу обднання функцй всх нших частин органзму. Кожна тканина складаться з клтин з певною формою, розмрами, функцями. Морфофункцональна цлснсть усього органзму досягаться тльки при взамод всх тканин.

Висновок: будь-який орган утворений, як управляло, деклькома тканинами. Функцонуючи спльно, рзн типи тканин забезпечують органу його успшну роботу.