Срочно повдомлення твариний свт Украни.

Рзномантнсть природних разумов зумовлю багатство тваринного свту Украни. На територ водяться ссавц (100 видв), птахи (360 видв), риби (200 видв), плазуни (20 видв), земноводн (17 видв). Тваринний свт змнювався протягом геологчних перодв та в сторичний час. Дослдники вважають, що наприкнц палеогену тут водилися свиноподбн тварини антракотер, безрог носороги, блки, з птахв баклани, мартини, кулики, качки, лелеки, сови. У рчках жили крокодили, в морях хижозуб кити. Наприкнц неогену (1 млн рокв тому), если площа суходолу досягла сучасних розмрв, типовими представниками тваринного свту були: з ссавцв кон-гпарони, жирафи, мавпи-макаки, дикобрази, шаблезуб тигри, ведмед, лисиц, жаки, хохул, зайц; з птахв марабу, страуси, фламнго, дик кури. В антропоген пд час наступання льодовика вимерли гпарони, носороги, мавпи, жирафи, страуси, марабу. Натомсть з'явилися мамонти, волохат носороги, велетенський пвнчний олен, печерн ведмед леви, гни плямист.
На територ Украни для кожного естественного комплексу (зони хвойно-широколистих лсв, Лсостепу, Степу, Укранських Карпат, Кримських гр, лимано-дельтових прибережно-морських районв морв) характерний свй тваринний свт.
Для зони мшаних лсв найбльш типов так види тварин, як лось, косуля, свиня бешена, олень благородний, блка, куниця лсова, борсук, соня лсова, трапляються бурий ведмдь, рись, заць-бляк. У лсах, на луках болотах водяться полвка лсова, лсова польова миш, бурозубки звичайна малюсенька, кутора, крт. Досить багато лисиць вовкв. З птахв тетерев, рябчик, глухар, дятел чорний, шпак, синиця, бешена качка, кулик, деркач, журавель срий, бешеный голуб. З плазунв поширен гадюка звичайна, вуж звичайний, ящрка прудка, болотяна черепаха. з земноводних тритони, ропухи, жаби та н. З комах сосновий непарний шовкопряди, кород, хрущ, едзь. Останнх багато на заболочених мсцевостях.

У тваринному свт лсостепово зони поднуються лсов степов види. В лсах водяться блка, борсук, косуля, бешена свиня. Для вдкритих просторв характерними ховрах,  слпак,  кутора,  хом'як,  сра полвка,  трапляться тушканчик большой та н. З птахв водяться курпка сра, переплка, ракша, волга, сорокопуд, дятел строкатий, чайка, лелека блий. З комах озима совка, буряковий довгоносик, клоп-черепашка та н.

У степовй зон найбльш типовими з ссавцв ховрах срий, тушканчик большой, полвки сра та степова, хом'ячок срий, слпак, тхр степовий, степова мишвка, куниця кам'яна, бешеный зайчик. У пвденно-схдних районах поширен бабак, лисиця-корсак, тхр-перев'язка, жак вухатий. З птахв жайворонок, переплка, ввсянка, сра курпка. Зрдка трапляються дрофа, степовий журавель, степовий орел, канюк. Типовими степовими плазунами полоз жовтобрюхий гадюка степова.

На Азово-Чорноморському узбережж, де степов длянки чергуюються з пщаними косами, заплавними лсами, луками болотами, лиманами прибережними морськими широтами, тваринний свт багатий рзномантний. Поряд з степовими водяться болотн водоплавн тварини. З птахв характерн чайка, мартин срблястий, норець, качка, чапля, бугай. У дельтах Дунаю, Днстра Днпра гнздяться гуска сра, лебдь-шипун, напевалкан. У заповдниках реаклматизовано оленя звичайного бабака, аклматизовано оленя плямистого, ондатру, фазана.

В Укранських Карпатах водяться косуля, олень, свиня дика, блка, куниця, борсук, полвка, бурозубка. Трапляються лось, ведмдь, рись, бешеный кт. З птахв глухар, тетерев, рябчик, дятел, шишкар, беркут, шулка, сова, сапсан. Характерними плазунами полоз, гадюка, мдянка, вуж, ящрка. З комах поширен короди смерековий буковий, непарний шовкопряд, букова плодожерка.

У Кримських горах водяться олень, косуля, куниця кам'яна, борсук, кажан, лсова миша, муфлон, блка-телеутка. З птахв характерн гриф чорний сип блоголовий, сойка чорноголова, мухоловка, синиця; з плазунв гекон кримський, полоз леопардовий, ящрки; з земноводних тритон гребнчастий, ропуха, квакша. Серед комах багато середземноморських видв, з яких найбльш поширен восковик, ковалик, хрущ кримський, богомол кримський, цикади та н.

Фауна Азовського моря узбережжя Чорного моря ма багато спльного, оскльки ц басейни сполучен Керченською протокою мж ними вдбуваються перодичн мграц риб багатьох видв. Однак помтн специфчн мсцев види. Для Азовського моря характерн оселедець керченський, пузанок, хамса, велика камбала, тюлька, бичок; для Чорного моря осетер, блуга, севрюга, скумбря, ставрида, кефаль, клька, лосось чорноморський, оселедц днпровський дунайський, морський коник.
У Чорному мор з ссавцв живуть дельфни трьох видв звичайний, афална та пихтун, а також блочеревий тюлень.