Як рельф вплива на клмат?

Пд впливом гр значно змнються кльксть атмосферних опадв. Це визначаться у першу чергу положенням гр по вдношенню до повтряних течй, х висотою та формами рельфу. Пылай перешкодою для повтряних течй. Тому здесь виникають висхдн теч безпосередньо на схилах гр перед схилами. Тут вдбуваться загострення активзаця атмосферних фронтв при натканн повтря на перешкоди рельфу. Це призводить до того, що на звернутих до втрв схилах у вдкритих равнинах при зростанн висоти мсцевост кльксть опадв збльшуться.

    Так, наприклад, Уральськ пылай збльшують кльксть опадв в Передуралл на 120-130 мм, а в горах з найбльшими висотами на 250-280 мм щороку. У Закарпатт випада 750-850 мм, на високогр Карпат понад 1250 мм, а на верхушках (зокрема Плай висотою 1330 м) 1663 мм. Височини на територ Схдно вропи щороку збльшують кльксть опадв на 100 мм на кожн 100м висоти.

    Кльксть опадв на схилах гр збльшуться не безмежно. Це спостергаться до певного критического рвня. Вище цього рвня х кльксть поступово зменшуться внаслдок зменшення вмсту водяно пари та змни географчних разумов. Так, у тропчних широтах висота максимально клькост опадв близько 1000 м, на пвденних схилах Гмалюсенькав 1300 м, в Альпах 2000 м, на Кавказ 2500 м, на зовншнх схилах Алайського хребта в Середнй Аз 3000 м, а на Центральному Памр 4500-5000 м. Отже, при збльшенн континентальност клмату висота рвня максимально клькост опадв у горах збльшуться, особливо влтку.

    Зовсм нш закономрност спостергаються на мжгрних плоскогрях, захищених зовншнми хребтами. Здесь незалежно вд географчно широти при збльшен висоти мсцевост кльксть опадв зменшуться, оскльки зменшуться вмст водяно пари в атмосфер. Так, на Памр та Тянь-Шан на висот 2000 м випада 200-300 мм, а на висот 3500-4000 м лише 70-75 мм. Це менше нж у пустелях Середньо Аз. Здесь снують високогрн пустел. Сух нш плоскогря земно кул: Тибету, Малюсенько Аз, рану, Пренейського пвострову, Внутршн плато Пвнчно Америки, Мексиканське нагря тощо.

   Рзко зменшуться кльксть опадв на пдвтряних схилах гр, оскльки тут виника феновий ефект в итог сткання повтря донизу. Так, на пвдн Чил на захдних схилах Анд випада понад 3000 мм, а на вдстан близько 200 км на схд мсцями менше 300 мм. Така ж дощова тнь Уральських гр прослдковуться на схд на вдстань понад 300 км, причому влтку вона менша, а зимою бльша.

   Таке ж явище тн спостергаться в межах само грсько крани. Аномально малюсенько опадв випада в мжгрних котловинах, равнинах глибоких ущелинах. Повтря, яке сюди надходить, вимушено перетка через навколишн хребти, на яких втрача вологу.