Клмат формуться пд впливом тсно пов'язаних мж собою чинникв, як в кожному конкретному регон Земл мають сво особливост. Насамперед це сонячна радаця,
нрав земно поверхн циркуляця атмосфери. Взамодя цих чинникв, х нтенсивнсть особливост впливу характеризуються певною територальною ндивдуальнстю. В свою чергу, кожен з перелчених чинникв формуться пд дю елементв, яким також властив сво ндивдуальн географчн ознаки.
Важливу роль у клматоутворенн в Укран вдгра сонячна радаця, величина яко залежить вд нтенсивност тривалост надходження енерг Сонця, прозорост атмосфери, характеру поверхн Земл тощо. Енергя Сонця, в свою чергу, залежить вд висоти його над горизонтом, тривалост денька.
Украна займа порвняно велику площу, що стотно вплива на рзницю мж висотою Сонця над пвнчними пвденними районами. Взимку (22 грудня) опвдн на пвноч висота Сонця становить 15, на пвдн 23, влтку (22 червня) вдповдно 60 68.
Щодо тривалост денька, то влтку вона на пвноч на 1-2 години бльша, нж на пвдн. Бльша тривалсть дня на пвноч в теплу пору року частково компенсу здесь, порвняно з пвднем, дещо менше надходження сонячно радац внаслдок нижчо висоти Сонця. Це дуже важливий чинник, що полпшу умови розвитку землеробства, зокрема вирощування сльськогосподарських культур так званого довгого дня (наприклад, льону-довгунця).
Загальна кльксть променево енерг, яка досяга земно поверхн, називаться сумарною сонячною радацю. Сумарна сонячна радаця вимрються в клокалорях (ккал) або в мегаджоулях (МДж) на одиницю площ (1 м кв). На територ Украни сумарна сонячна радаця зроста з пвнчного заходу (до 4190 МДж/м кв) на пвденний схд (близько 5200 МДж/м кв)(мал. 26). Причому велика кльксть сонячно радац, що складаться з прямо та розсяно, вдбиваться вд поверхн. Вдношення вдбито сонячно енерг до сумарно клькост енерг, що надходить на земну поверхню, називаться альбедо Земл; визначаться у вдсотках. Показник альбедо на пвнчному заход вищий (близько 25 %), нж на пвденному сход та пвдн (16-18 %). Особливо значний цей показник за наявност снгового покриву (до 80 %); вд водно поверхн сонячна радаця майже не вдбиваться.
Рзниця величин надходження витрати тепла, зумовлена сонячною радацю, форму величину радацйного балансу. В умовах Украни середня багаторчна величина радацйного балансу додатня не перевищу 1700 МДж/м кв. На пвдн Кримського пвострова вона зроста до 2400 МДж/м кв.
-
Вопросы ответы
Статьи
Информатика
Статьи
Математика.
Физика.
Математика.
Разные вопросы.
Разные вопросы.
Математика.
Разные вопросы.
Математика.
Физика.
Геометрия.