Твр роздум на тему "Украна Пвнчна вйна"

Подл Украни на Лвобережну та Правобережну, боротьба старшинських угруповань за владу, суперництво промосковсько прополь - сько партй (а згодом протурецько), продовження вйни з Польщею призвели до больших спустошень розрухи, тому цей перод в стор Украни (1663-1687 рр..) називаться Руною.

В. Брюховецький, намагаючись змцнити сво позиц, посилив залежнсть Украни вд Москви, пдписавши Московськ статт 1665 р. За цими статтями гетьмана обирали за вказвкою короля, кльксть гарнзонв московських вйськ в Укран значно збльшувалася, царськ воводи могли збирати подат на свою користь. Частина старшини отримала московське дворянство. Новим гетьманом Лвобережно Украни став Дем'ян Многогршний (1668-1672 pp.). За Глухвськими статтями 1669. кльксть застава в мстах Украни зменшувалася, збр податкв перекладалося на козацьку старшину. Резиденцю гетьмана стало м. Батурин. Але швидко дяльнсть нового гетьмана, який дбав насамперед про власне збагачення збагачення сво см', викликало невдоволення старшини, якй вдалося дискредитувати його. Многогршного сбросили з гетьманства заслали в Сибр. Гетьманом обрали вана Самойловича (1672-1687 pp.).

У 1686 р. Москва пдписала з Польщею Вчний мир, який зберг подл Украни на дв частини. Москва придналася до антитурецько Священно лги. У зв'язку з цим в 1687. був органзований перший Кримський похд московських укранських вйськ, який закнчився невдачею. Вина за його провал була покладена на гетьмана Самойловича, якого зняли з посади заслали в Сибр.