Особливост розвитку культури укранських земель у XIIIXV ст. Тенденц

Ответ:

Объяснение:

Культурне життя значною мрою зосередилося у захдних районах Пвнчно-Схдно Рус, в Новгород й Псков, як уникли спустошення, а також у Галицько-Волинському князвств. Саме здесь були бльш сприятлив умови для розвитку господарства культури, тому сюди з спустошених мст переселялися ремсники, переписувач книг, митц. Визначним центром культури залишився Кив, зокрема Киво-Печерська лавра, де знаходили притулок переписувач й перекладач книжек, живописцы-мнатюристи та конописц.Освчен люди, знавц ноземних мов, працювали в князвських та пископських канцелярях готували тексти грамот, водили дипломатичне листування.

Важлива роль у поширенн освти належала рукописним книгам. За словами лтописця, князь Володимир Васильков мав бблотеку з 36 книжок.  У багатьох випадках вказано, як ц книжки потрапили до Володимира Васильковича: деяк перейшли до нього в спадщину, дещо вн покупав, ряд книжек замовив, а дв сам списа, тобто пдкреслена особиста участь князя-книжника у переписуванн книжек. Серед названих у лтопис не злее молитовники та лтургчн тексти (вангел-апракос, Апостол, Служебник, Тродь, Октох, Паремя, 12 Мней, рмологон), але й призначен для читання: Пролог на дванадцять мсяцв, Соборник Соборник большой.

Здобутки укрансько культури друго половини XIII першо половини XIV ст. вдграли важливу роль у наступний перод, в умовах панування на Укран польських литовських феодалв. Культурн традиц Кивсько Рус допомагали укранському народов збергати свою культуру.

Разом з тим у перод перебування укранського народу пд владою Польщ й Литви йшов безперервний процес багатостороннього сплкування укранського, блоруського, польського литовського людв, розширення взамовпливв, в тому числ у  культур.

Велике значення для схднослов'янських людв малюсенько пднесення культурного життя, що почалося в Пвнчно-Схднй Рус з друго половини XIV ст. зумовлювалось розвитком економки, а також зовншньополтичними успхами, насамперед визначною перемогою в Куликовськй битв. В лтератур Пвнчно-Схдно Рус з'являться ряд творв про боротьбу з монголо-татарською ордою (Задонщина, жит Дмитря Донського), на повний голос звучать патротичн мотиви в московських лтописах, у жит митрополита Петра та н. Дяльнсть генального митця Андря Рубльова, досягнення архтекторв, пожвавлення в галуз музичного мистецтва все це вплинуло на розвиток укрансько культури.

Зокрема, на Укран поширювались рукописн книжки з книгописних майстерень Рос, серед их коп пам'яток давньорусько писемност та нов зразки росйсько лтератури кнця XIV першо половини XVI ст. Значною популярнстю користувалися на Укран твори, написан в Москв, Троце-Сергевй лавр, Новгород, Псков та нших центрах росйсько культури.

Важливе значення мали зв'язки Украни з осередками освти у Центральнй Захднй вроп. Вдсутнсть на Укран вищих учбових закладв спонукала окремих вихдцв з шляхетства й мщанства здобувати освту в Краквському, Карловому (Прага), Падуанському, Болонському та в деяких нмецьких унверситетах.

Вд монголо-татарсько навали постраждали осередки культури. Особливо потерпли земл Переяславська, Кивська, Чернгвська, схдна частина Владимиро-Суздальського князвства, трохи менше Галицько-Волинська земля. Проте культурний розвиток Рус не припинився. Культурне життя значною мрою зосередилося у захдних районах Пвнчно-Схдно Рус, в Новгород й Псков, як уникли спустошення, а також у Галицько-Волинському князвств. Саме тут були бльш сприятлив умови для розвитку господарства культури, тому сюди з спустошених мст переселялися ремсники, переписувач книжек, митц. Визначним центром культури залишився Кив, зокрема Киво-Печерська лавра, де знаходили притулок переписувач й перекладач книжек, художники-мнатюристи та конописц.