чим греки вдрзняються вд римлян

Основна форма економчного мислення стародавнх римлян грекв - це система поглядв на ведення частного рабовласницького господарства. Про економчну рацональност продуктивност йдеться переважно у вигляд практичних рекомендацй. У грекв на вдмну вд римлян бльше уваги придляться питанням господарсько етики.
Грецький свт несли не був диним полтичним цлим. Вн складався з клькох безусловно самостйних держав, як могли вступати в союзи, зазвичай добровльно, нод з примусу, вести мж собою вйни або укладати мир. Розмри здебльшого полсв були невелик: зазвичай в их був злее один м100, де проживало клька сот громадян. Кожне таке мстечко було адмнстративним, господарським культурним центром маленького держави, а населення його займалося не тльки ремеслом, а й землеробством.
У VI-V ст. до н. е. полс розвинувся в особливу форму рабовласницького держави, бльш прогресивну, нж схдн тиран. Громадяни класичного полса рвн в свох полтичних юридичних правах. Вище громадянина в полс нхто не стояв, крм полсного колективу (дея суверентету народу). Кожен громадянин мав право публчно висловити свою думку з будь-якого питання. Для грекв стало правилом приймати будь-як полтичн ршення вдкрито, спльно, псля всебчного публчного обговорення. У полс наявност подл вищо законодавчо влади (народн збори) виконавчо (виборн термнов магстратури). Так, в Грец затверджуться лад, вдомий нам як древна демократя.
Давньогрецька цивлзаця характеризуться тим, що вона найбльш рельфно висловлю дею суверентету народу демократичну форму правлння. Греця архачного перхвалу малюсенька певну специфку цивлзац в порвнянн з ншими античними кранами: класичне рабство, полисную систему управлння, розвиненою ринок з грошовою формою звернення. Хоча Греця того часу не уявляла собою дино держави, проте постйна торгвля мж окремими полсами, економчн та родинн зв'язки мж сусднми мстами приводили грекв до самосвдомост - бути м в динй держав.
Розквт давньогрецько цивлзац був досягнутий в перод класично Грец (VI ст.- 338 м. До н.е..). Полисная органзаця суспльства ефективно здйснювала економчн, вйськов та полтичн функц, стала ункальним явищем, невдомим в свт стародавньо цивлзац.
Одню з особливостей цивлзац класично Грец з'явився стрмкий пдйом матерально духовно культури. В област розвитку матерально культури зазначалося поява ново технки матеральних цнностей, розвивалося ремесло, споруджувалися морськ гаван виникали нов м100, йшло будвництво морського транспорту всляких пам'ятникв культури т. П.
У перш столття снування римсько цивлзац рабство в Рим було слабо розвинене. З II ст. до н. е. кльксть рабв зросла в зв'язку з успшними вйнами. Положення в республц поступово загострювалося. У I ст. до н. е. вйна неповноправних талкв проти Риму повстання рабв пд проводом Спартака потрясли всю талю. Все завершилося встановленням в Рим в 30 р. До н.е. е. одноосбно влади мператора, що спирався на збройну силу.
Перш столття Римсько мпер були часом найсильншого майново нервност, поширення великого рабовласництва. З I в. до н. е. спостергаться протилежний процес - вдпустка рабв на волю. Надал рабська праця в сльському господарств поступово витсняться працею колонв, особисто вльних, але прикрплених до земл хлборобв. Ранше процвтала таля стала слабшати, а значення провнцй - зростати. Почався розпад рабовласницько системи.