твр на тему повсякденне життя за часв кивсько рус

Наш земл в 9-10 ст. чужинц називали краною градв. Гради, тобто фортец, споруджували з дерева - городили, звдси й назва - город, або град. Укрплен поселення поступово перетворювалися на м100. Велик мста складалися з трьох частин. Одна з их - дитинець. Це найстарша частина м100, розташована найчастше на узвишш, гор. Змцнена стнами, валами й ровами, ця частина давнього м100 й була фортецею. На дитинц будували князвськ та боярськ двори. Вд часв хрещення Рус саме тут розташовувалися найважливш церкви й собори. Нижче дитинця простягався подл. Саме здесь медлили ремсники та купц, тут був торговий майдан, численн церкви й монастир. Поза мськими укрпленнями розташовувалися передмстя. х заселяли ремсники певно спецальност: кожумяки селилися бля води, гончар - бля виходу глин тощо.Будвл в давнх мстах розташовували рядами, мж якими лишали прозд - вулицю. Напрям вулиць нередко залежав вд рельфу мсцевост. Сходилися вони до торгово площ, бля мських брам чи дитинця. Центральна вулиця пролягала здебльшого вд головно брами передмстя до дитинця. Вулиц вимощували деревяними настилами.

Житло киянина, який мешкав на Подол в 10 ст. Реконструкця. Крутими схдцями пднмамося на галерею, з яко можна потрапити в середину примщення. Лворуч, у кутку, пч з лежанкою, уздовж стн деревян лави. Нижн примщення використовували як комору.

М100 заселяли переважно ремсники. Чимало мешканцв мст жило з торгвл. У больших мстах медлили князвська родина, бояри, дружинники, духвництво.