помогите пожалуйста коротко внутренняя и внешняя политика Шарль Де Голля

Свом основним внутрполтичним завданням уряд де Голля вважав досягнення соцального консенсусу мж рзними верствами французького суспльства. Побоювання частини електорату, що П'ята республка сповзе до тоталтарно диктатури чи вйськово-авторитарного режиму, виявилися даремними. Вдновлюючи авторитет держави, де Голль гарантував демократичн свободи поважав х. Вн був переконаним республканцем. Глибоко засвов, попри авторитарний стиль правлння, основний принцип демократ: держава сильна довр'ям народу.

Будучи переконаним захисником снуючого порядку, основаного на приватнй власност та ринковй економц, вн водночас не вважав грош диним мрилом цнностей у стосунках мж людьми та соцальними верствами. Цивльну владу ставив вище вйськово.

Стаблзаця полтичного режиму сприяла економчному розвитков. За перш десять рокв снування П'ято республки (19581968) виробництво промислово продукц виросло на 60 %, його щорчний прирст становив 5,7 %. За валовим виробництвом продукц Франця обйшла Англю. Вдбулися значн структурн змни. У промисловост широко застосовувалася автоматизаця, електронно-обчислювальна технка, конверне виробництво. Коштом держави була створена атомна та ракетна промисловсть. Велика увага придлялася житловому будвництву. Новтн галуз стали визначати обличчя французько економки. Якщо в перод Четверто республки каптали з крани ткали за кордон, то тепер вони посилено нвестувалися всередин крани. Отличительною особливстю Франц була наявнсть велико клькост дрбних пдпримств. На 84 % усх пдпримств кльксть зайнятих не перевищувала 5 чол. Щоб уникнути енергетичних труднощв, здйснювалося будвництво АЕС.

Значна увага придлялася сльському господарству традицйно важливй галуз економки, в тому числ в експортному план. Щоб пдвищити товарнсть сльськогосподарського виробництва, де Голль пшов на лквдацю (шляхом викупу державою) 800 тис. дрбних селянських господарств. Унаслдок цього значно збльшилися земельн володння селян, зросла хня товарнсть. ндустралзаця прац в сльському господарств привела до скорочення клькост працюючих на 25 %.

Якщо в соцальному склад населення особливих змн не вдбулося (робтничий клас 9 млн., дрбна буржуазя 5 млн.), то у структур наймано робочо сили простежувалися значн зрушення. Зокрема, кльксть працвникв розумово прац з 1954 по 1968 р. збльшилася вд 1 до 3 млн. чол.

Пробним каменем зовншньо полтики П'ято республки стала проблема Алжиру. Над колоналств виявилися марними. Де Голль ранше розумв, що намри утримати Алжир не що нше як люзя, в 1959 р. вперше заявив: ''Алжир алжирський". Алжир не був рядовою колональною проблемою Франц. У цй колон проживало понад 1 млн. французв. Ус вони псля проголошення незалежност Алжиру змушен були повернутися до Франц. А тому ршення де Голля викликало негативну реакцю в частини французького суспльства. У вдповдь колоналсти вчинили заколот спробували захопити владу в Алжир. Де Голль дяв ршуче. У квтн I960 р. вн направив до Алжиру надйн вйська виступ було придушено. Остаточно проблема виршилась у 1962 p., если псля переговорв в Еван французька сторона визнала незалежнсть Алжиру. Частина армйських офцерв, травмована крахом "французького Алжиру", пшла в пдплля створила тамну вйськову органзацю ОАС, яка почала дяти способами терору. ОАС органзувала клька замахв на де Голля. Шарль де Голль з цього приводу цлком серйозно констатував: "У чин лейтенанта в Першу свтову вйну полковника в Другу несли так близько не сплкувався з смертю, як за часв президентства".
зовншнй полтиц де Голль здйснював незалежний курс. Практичн входи у цьому план вихд Франц з НАТО в 19661967 pp. (членом ц органзац Франця стала ще в 1949 p.), лквдаця вйськових баз альянсу на територ, визнання у 1959 р. кордону по Одеру Нейсе, комунстичного Китаю у 1964 p., негативне ставлення до американсько агрес у В'тнам. Налагодження спвробтництва з СРСР та ншими кранами комунстичного блоку Захд, особливо США та Англя, сприйняли бльш нж прохолодно.

Таким чином, внутршнй полтиц консенсусу вдповдала незалежна зовншня полтика, полтика пдтримки нормальних стосункв з усма, насамперед з сусдами. А це значило, що вдхд на розумну вдстань вд атлантично солдарност компенсувався активзацю самостйно вропейсько та азйсько полтики Франц. Дуже показовою у цьому план була дяльнсть Французько республки, спрямована на остаточне примирення з Нмеччиною, лквдацю клмату недоброзичливост та пдозрнь, який понад триста рокв визначав вектор франко-нмецьких стосункв. лсейський договр 1963 p., що його пдписали де Голль Аденауер, остаточно "поклав край 400 рокам ворожнеч та конфлктв " мж обома