черта перс

Якщо 19 столття:
У середн столття ран (Перся) був одним з найбльших держав Аз. До початку нового часу ранське держава, розташоване, на важливих стратегчних торгових шляхах Середнього Сходу, об'днане пд владою династ Сефе-видв, переживало перод економчного культурного пдйому, але з кнця XVII ст. вн змнються смугою упадка.В 1722 року в ран вторглися афганц, як окупували бльшу частину його територ, а х ватажок Мир-Махмуд був проголошений шахом рану. Боротьбу за вигнання афганцв очолив талановитий полководець Надир-хан. Афгднци були вигнан з рану. В результат завойовницьких походв Надра, проголошеного в 1736 р шахом, на короткий час виникла велика держава, до складу яко крм власне рану увйшли Афганстан, Бухара, Хва, Пвнчна ндя, Закавказз. Однак це нетривке об'днання звалилося псля вбивства Надра в 1747 р Власне ран розпався на клька феодальних володнь, що ворогували мж собою. Ослабел ранське панування над народами Закавказзя, знову здобула самостйнсть Грузя. Але ранськ феодали як ранше гнобили Схдну Врменю Азербайджан.К кнця XVIII - початку XIX ст. ран був ослабленим роздробленим феодальною державою. Бльше половини населення власне рану становили рзн ранськ племена, понад чверть - азербайджанц. Крм того, в ран проживали туркмени, араби, курди та н. Близько третини населення крани вело кочовий спосб життя. Рвень соцально-економчного розвитку рзних частин крани був неоднаковий. Особливо вдсталими були велик райони проживання кочових племен.