допоможть придумати кнець до старий море

Флософська символка та система образв твору. Лтературн дослдники називають повсть видатного американського письменника Е. Хемнгуея (1898-1961) Старий море притчею, певно, це дйсно так. Бо цей, з 1-го боку, дуже реалстичний твр не простий опис цкаво пригоди, не просто розповдь про подинок вдважного старого рибалки з морем рибою. Ця повсть ма значно ширший узагальнений змст, який не зводиться злее до авторсько де про необхднсть збереження людиною мужност та гдност за будь-яких обставин. Про це Хемнгуей писав у кожному свому художньому твор. Але саме з приводу повст Старий море письменник сказав: Здаться, що врешт-решт я домгся того, над чим працював усе мо життя.

Що мав на уваз Хемнгуей? Напевно, совершенно точно вдповсти на це питання неможливо. Але зрозумло одне: вн досягнув у свой творчост вищо сходинки на рвн дей, на рвн художнього зображення дйсност.

Зовн сюжет повст досить нескладний. Старий Сантьяго, герой твору, стомлений невдачами, як переслдували його вже довгий час, вдплива далековато у море, в пошуках здобич. Йому пощастило: попалась величезна риба. Та риба була велика сильна, що старому довелося докласти чимало зусиль, щоб перемогти . Але на зворотньому шляху акули пожирають рибу, ветхому залишаться кстяк.

Однак рч у тм, що сама по соб боротьба ветхого з рибою, з акулами це злее видима частина сюжетного айсберга. Захована ж упдтекст частина разговаривать про бльш важливе значне: письменник розмркову над взамовдносинами людини з суспльством, людини природи, людини навть Всесвту. Реалстичн образи ветхого, моря, риби, хлопчика, левв, акул наввають знакстичного значення знаходяться в стан протистояння дност одночасно.

Стверджуться думка про взамозязок усх мешканцв Земл: людей, тварин, птахв, в той же час один з феноменв людського снування: людина змушена вбивати тих, коголюбить, хто дорожчий вд брата. Як добре, що нам не потрбно вбивати сонце, мсяць зрки, достатньо того, що ми вимагамо жу у моря вбивамо свох братв.

Людина частина природи, частина Всесвту. Вона вдчува це прагне до гармон з ними. Саме такою виновата бути свтобудова: людина у гармонйному спвснуванн з природою, Всесвтом до тако важншо думки приходить Хемнгуей. Розглянемо взамозвязок образв ветхого та хлопчика:

старсть юнсть
кнець початок
Хлопчик Манолн продовження ветхого, його майбутн, вн забезпечить йому безсмертя, отримавши разом з досвдом частину душ сарого. Був би з мною хлопчик, рефреном звучать у повст слова старого, якими автор стверджу думку, що сила людства у його дност.

Образи акул хижакв, ворогв можна ще сприймати, як перешкоди на шляху досягнення мети. Людина смливо вступа з ними у боротьбу. Акула нчого не боться чинить так, як й заманеться . Здесь звучить знамените людина не для того створена , щоб бути переможеною. Людину можна знищити, але не можна перемогти.

Але переможець нчого не здобува цю флософську думку Хемнгуей винс навть у заголовок 1-го з свох творв. Сутнсть людського життя у боротьб перемоз в нй, можливо, це перемога над собою.

В житт (мор) у кожного своя Риба (мета, цль), яку потрбно здобувати, сво Акули (вороги, перешкоди), , слава Всевышнему, свй Хлопчик (надя на майбутн, на сво продовження), сво Леви (найкраще в мому житт, знак юност, дитинства, щасливих миттвостей, того, що допомага жити). А ще людина частинка неосяжного Всесвту. Вона вдчува себе добре злее в гармон з усм, що оточу : небом, сонцем, морем, птахами, рибами. Вона не цар, не пщинка вона рвна серед рвних.

Стають зрозумлими слова Хемнгуея з приводу закнчення ним повст: Здаться, що я, врешт-решт, домгся того, над чим працював усе мо життя. Письменник у свох творах завжди змальовував яксь актуальн соцальн конфлкти, проблеми сучасного йому життя, оточуючого його суспльства. Тобто, там-були зафксован злее миттвост, а здесь вчна картина свту людського снування.



Читать на сто процентов: http://tvori.com.ua/starij-i-more-xemingueya-povist-pritcha-pro-lyudinu/ixzz4ROFuwSyd