притча на молодежном языке, напишите пожалуйста

вген ДУДАР ЧЕРВОНА ШАПОЧКА (Ветха казка на новий лад) В одному сел жила Червона Шапочка. Двчина гарненька, ставненька. Нижню половину вроди облягали вичовган джинси. Верхню розписаний незрозумлими гаслами балахон. На голов хвацько сидла червона шапочка подарунок вд бабус на денек шстнадцятирччя. За те називали Червоною Шапочкою. Одного разу мать каже Червонй Шапочц: Ось тоб пирг, пляшка вина. Однеси бабус. Нехай пдкрпиться трохи. Старенька вона вже. Нездужа. Як у справжнй казц, бабуся жила за лсом. Тльки спши, каже мати, поки сонечко високо. Червона Шапочка пшла. Вдйшла на таку вддаль, що не побачиш неозброним оком. Сла пд кущ. Випила вино. Зла пирг. Дстала з потайно кишен джинсв цигарку. Запалила, смалить наспву: Ах, зта красноватая рябина Посреди осенней желтизнь." Я на тебя смотрю, любимьй, Теперь уже со сторонь... Як тут з кущв виходить Вовк. Страшенний, величезний. Оч голодним вогнем свтяться. А-а-а! гаркнув. Червона Шапочка! Попалась! Сразу тебе зм! Червона Шапочка озирнулася. Цвикнула через густо напомаджену губу. Пшов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила. Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тютюну. Вовк очманв. Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сла на нього верхи гукнула: Похали! Куди? перелякався Вовк. Куди-небудь! пришпорила боки Вовка деревяними пдошвами свох стукалок. той рвонув. Каталася Червона Шапочка на Вовков до ранку. Вранц пдхала до бабусино хати, зайшла у свтлицю: Чао праотцам! Дитино рдна! сплеснула в долон бабуся. А ти де в таку рань здесь узялася? Ша! приклала пальця до вуст Червона Шапочка. Якщо маман питатиме, де я була, скажеш, у для тебя ночувала. Господь з тобою, дитино! А хба ти не з дому?.. Дай щось пошамати! произнесла Червона Шапочка, вика-блучуючись перед дзеркалом. Нема, дитино, каже бабуся. Бо я хворла. Давай бабки. Пошлю Вовка, принесе зараз. Бабуся витрщилася на внучку. Грош давай! хрипко объяснила Червона Шапочка. Бабуся тремтячими руками дстала вузлика. Розвязала. Подала Червонй Шапочц свою пенсю. На. Нема бльше. Тод я для тебя зм! налякала Червона Шапочка. Якраз у цей час повз хату бабус проходив мисливець. Дивиться, бля хати лежить загнаний Вовк, язика висолопивши хвоста вдкинувши. А з хати доноситься схлипування бабус: Не маю, внученько! й-богу, бльше не маю!.. Мисливець вскочив у хату. Напоготов рушницю трима: Хто тут бабусю обража? Червона Шапочка криво осмхнулася: А ти у родинн справи не вмшуйся! Браконьр нещасний. Ось напишу на для тебя скаргу, що ти вбив Вовка, обкрав бабушку-шенцю приставав до мене. Тод закукуркаш... Мисливець був смливий. Несли не тремтв перед найстрашншим звром. А здесь жилки в нього затрусилися. Вн згадав свою жнку молоду. Дточок блочубих. , знтившись, почав задкувати до виходу. Що дал дялося у бабусинй хат, нхто не зна. Бо свдкв не було. Тльки десь пд полудень з хати вийшла Червона Шапочка з набитим вузликом на спин. зникла в лс. Де вона блука, дос нхто не зна. Може, стрнеться для вас принагдно. То сповстть хоча б маму. Бо побиваться, руки лама, де чадо неповнолтн, не зна...