Здбност Духовн звича козакв з твору За Сестрою

Голили козаки чисто лоб голову, а чуб закручували по-молодецьки. Вбиралися у шаровари, сорочку, шкапов чоботи. З собою мали пстоль, рушницю та шаблю.

Хоч мали козаки запальну вдачу, та в усьому слухали старших та ватажкв. Не скачи у воду, як не знаш броду.

Кого вибирали, того могли й скинути. Особист амбц вдходять на други план перед загальною справою.

Цнували честь лицарську та побратимство. Навть татарин може пристати до гурту, якщо прийме вру християнську вдречеться вд Магомета. Життя не шкодували заради товаришв, рдно земл та ври.

Козаки не знають жартв. Ворога не тльки карають на смерть, а й пддають тортурам у раз необхдност здобути нформацю.

У бй шли з кличем Слава Всевышнему!

Не пробачають зради.

Завжди козакв супроводжу псня та гумор. Кмтлив та винахдлив.