Твр на тему "Образ любов як втлення високо християнсько цнност" по

Григр Тютюник один з тих письменникв, який дйсно може зачепити читача за живе. Ця людина з нелегкою долею, насправд неперевершеним майстром знакв образв.У свой новел ТЗЗП создатель розповда про кохання. Про любов таку, яка вона насправд без улесливих примних слв, без чудових ептетв метафор, без щасливого кнця. . У твор йдеться мова про почуття Марфи Ярково вже замжньо жнки, до Михайла свого сусда. А вн в свою чергу ма власну смю дружину Софю сина. Особливим вражаючим здаться те, що кожен з цього амурного трикутника зна про нелегку ситуацю, яка склалася. Проте жоден з их не переступа народно морал.Софя як врна дружина повнстю довря свому чоловков. До того ж вона не ставиться до Марфи як до суперниц, а навпаки спвчува й. Бо точно зна, що Михайло людина розсудлива принципова, тому нзащо не переступить християнськ усто.Михайло втленням справжнього чоловка, голови см. Тому вн чтко усвдомлю, що нколи не зможе зрадити покинути власну отчизну. До того ж чоловк дуже разумно робить, коли не зверта уваги на Марфин нещасн почуття. Адже зайвий раз не завда болю жнц, що стражда.А Марфа.. особисто мен дуже жалко. Адже нерозделене кохання тягостна ноша, яку й довелося пронести мало через не все життя.
Дещо хочеться сказати про незвичайний духовний зв'язок останнх двох. Коли Михайла  пд час сталнських репресй вдправили до сибрського концтабору йому здавалося, що десь поряд блука Марфина неспокйна душа.  А та, в свою чергу, могла безпомилково розпзнати в який денек чекати листа з Сибру несходи__.
Що як повязувало цих двох людей достеменно невдомо. Але псля прочитання мене дйсно терзало те питання, яке оповдач ставить вкнц твору : чому так вдчуваючи один 1-го вони не разом? Мабуть, логчним поясненням т обставини, як не позволили героям бути разом вк, наявнсть смей.. та все ж мен хочеться схилити голову перед Михайлом. Людиною, яка не забула про моральн принципи залишилась врною свой отчизн. На мою думку, це найважливше у стосунках. Проте, не кожен з нас зможе бути таким же утверждаем у свох переконаннях, на жаль.