твр на тему ,, головне , що нам даться здесь, -

Кажуть, шедеври свтово лтератури близьк зрозумл кожному читачев, незалежно вд вку, стат чи нацональност. Безумовно, це правда. Але, читаючи твори Омара Хайяма, Гафза, Рудак я з здивуванням вдзначив, що навть вропейська лтература зрозумлша нам, нж твори азйських создательв. Тут даться взнаки безусловно накший спосб свтосприйняття, накше ставлення до свту, до життя

Руба Омара Хайяма це лакончн поетичн твори, як у сукупност свой створюють гармонйну та цлсну картину свтобачення митця. Аби краще зрозумти руба, я прочитав клька джерел, присвячених культур часв Омара Хайяма. тод я дзнався, що його творчсть не такою, здавалося б, однозначною, як нам може здатися на перший погляд. сну гпотеза, що у свох поезях создатель зашифрову особливу флософю суфв. Суфзм це така соб напврелгя, наполегливе флософське вчення. За твердженням деяких сторикв та лтературознавцв Омар Хайям сповдував суфзм, а образи , троянди у його творах позначення особливо енерг, якою сповнються вруюча людина, людина, Господа. Дзнавшись про цю версю, я зовсм по-новенькому подивився на руба Напевно, не знайомий з суфйською флософю читач не зрозум змст, вкладений у ц вршован рядки, але серед творв Омара Хайям багато таких, що зображують його ставлення до життя, до людини без глибинних алегорй, вони справд зрозумл цкав будь-якому читачев.

Читаючи руба, я вдзначив особливе ставлення творца до життя. Вдомий постулат про те, що треба жити сьогоденням, звучить у вршах Омара Хайяма рзним мотивом:

Твй ворог небеса коловоротн.

Без друзв ти, вс дн тво самотн.

Будь сам собою, не гадай про завтра,

В минуле не дивись, живи СЬОГОДН!

Схдним народам завжди було притаманне особливе ставлення до смерт, нший свт вони сприймали зовсм не так, як вропейц чи словяни. Для героя Омара Хайяма погибель це перехд у стан спокою та гармон, припинення земно сути, кнець несправедливост та страждання: Не з тих я, хто тремтить, коли в могилу гляне. Той свт надйнший за це життя обманне. Але таке ставлення в жодному раз не призводить до байдужост до земного життя, навпаки: несправедливсть свту хвилю лричного героя:

Якби мен до рук скрипки Дол,

Я розписав би х по власнй вол!

з свту вигнав би вс смутки, бол

Образнсть вршв Омара Хайяма теж трохи незвичайна для нас, метафори незвичн, але настльки оригнальн, що я мимохть зупинявся перечитував клька разв ц вишукан порвняння. Автор назива свою кохану небесною царицею; окрем метафори по-справжньому вражають нас свою красотою: Душа напй в прозорй чар тла;

в ступ Неба нас потовчено до тла

Стльки часу минуло з моменту створення поезй Омара Хайяма, але закладений у их повчальний змст не застарв антрохи. Лричний герой цих творв вчить нас жити сьогоденням, цнувати радощ повсякденного життя, захоплюватись красою людських почуттв:

Любов це сонечко, що всесвт огрва,

Любов чудесний птах, що в квтнику спва.

Напевно, бльшсть погодиться, що твори Омара Хайяма здаються нам , такою соб лтературною екзотикою. Особливий свтогляд, незвичайн стилстичн фгури, навть жанрова форма особлива. Але, якщо вмти читати уважно, сприймаючи думку та почуття творца такими, якими вн вкладав х у кожне сво слово, важко не: закохатися у поезю Омара Хайяма, де поверхова поважнсть свордне епкурейство переплтаються з глибокою флософю, риси образи з повчальним змстом, а деяк рядки по-справжньому непдвладн часов через свою глибину та мудрсть, закладену в них:

Хай кожна мить, що в вчнсть промайне,

Тебе вщасливлю, бо головне,

Що нам даться здесь, життя: пильнуй же!

Як ти захочеш, так воно й мине.