Твр на тему "Украна без Шевченка"

Если хочуть щось добре сказати про люд, то оповдають про його землю, пылай, рки, лси. Згадують, яких больших людей отдала ця земля свтов.
Укранська земля отдала свтов генального поета Т. Шевченка, який належить до найбльших народних поетв, яких тльки зна всесвтня сторя лтератури. Поезя Шевченка нацональна нтернацональна, разумна самобутня, загальнодоступна. Поет пднс не тльки тему укранського народу, що стогнав пд гнтом царизму, але й тему по-справжньому вльно людини.
Возвеличу,
Малих отих рабв нмих!
Я на охранник коло х
Поставлю слово...
Шевченко пристрасно шукав обриси нового суспльства, всм серцем линув до т Украни, в м'я яко боровся, жив, творив:
на оновленй земл
Недруга не буде, супостата,
А буде син, буде мати,
будуть люде на земл.
Поезя "Кобзаря" не да сприймати землю, на якй ми народилися, живемо, для майбуття яко працюмо, просто як територю, а робить рдною землею. Батьквщиною. Де б не був Шевченко, вн завжди згадував село, поля, з гордстю говорив про герочну сторю рдного народу всю душею рвався на Украну.
Украна! Для Шевченка це слово було священним. Хотв бачити Украну вльною, щасливою. Але не чекав, поки люд сам звльниться вд панського гнту, а боровся. Вон в бою б'ться мечем, а поет свом словом. кожен врш Шевченка це бль серця за рдний розтерзаний край. Скльки любов в словах:
Я так люблю
Дивться також
Реферати про життя та творчсть Тараса Шевченка
Який з вивчених вршв Шевченка яскравим зразком флософсько лрики? (та нш запитання)
Бографя Тараса Шевченка


мою Украну убогу,
Що прокляну святого Господа
За не душу погублю.
Нас до глибини душ вража велика любов Шевченка до Украни. Вн полюбив , як син коха неньку. Толика склалася так, що все сво свдоме життя провв поет за межами Украни, але не зркся, не забув та свох поневолених братв та сестер, все життя боровся за хню долю. Поет не дбав про сво особисте щастя, а думав про люд создавав для нього. Свою збрку творв назива "Кобзар", щоб пдкреслити свй зв'язок з народом, його духовнстю. перший врш "Думи мо, думи мо..." поетичний вступ до "Кобзаря" Шевченко адресу укранському народу, посила сво думки на далеку Украну, до обычного народу. Шевченко врить, що ненька Украна привта його "дток нерозумних, як свою дитину". Поет врить, що народ житиме, житимуть його думи-поез. В роки лихолття Шевченко суму разом з свом народом, пережива його горе як сво власне. Тому й стають його думи на папер "сумними рядами". Найвища нагорода для поета знайти спвчуття серед укранцв.
Укранц це люд Шевченка. У кожнй свтлиц по наших селах на покут пд вишитими рушниками висв портрет Кобзаря, на нас дивилися оч нашого духовного батька. Кожна хата, де був "Кобзар" Шевченка, була твердинею духу народу. См'я заходила у отчизну, отчизна в рд, рд у люд. Люди шанували не тльки генального поета. Через нього вони усвдомлювали для себя як народ. Нас просто не сну без Шевченка. У ньому вся сторя наша, все буття вс наш мр. "сторя мого життя склада частину стор мо Батьквщини" так писав Шевченко. Шевченко це Украна. Украна це Шевченко. Уявити укранцев для себя без Шевченка все одно, що без неба над головою. Вн вершина нашого родового дерева. Навть тло його вознесене на верхушку. ншо тако могили на планет нема. Вона немов козацька вежа, бля яко палав вогонь при наближенн ворога. цей вогонь не згаса це народна пам'ять. Шевченко став кодом, нацональним, народним паролем.
Найщирш, найтеплш почуття поет присвячу народов, а злими, рончними словами карта панв, яких не цкавить толика народу, його сторя культура. До таких панв-безбатченкв з поеми " мертвим, оживляем..." вн звертаться з гнвом:
Нема на свт Украни,
Нема друтого Днпра,
А ви претеся на чужину