конспект стат класицизму

Класицизм (вд лат. classicus зразковий) стиль напрям в вропейському мистецтв ХV початку ХХ ст., який рунтуться на суворому дотриманн ряду норм, правил, канонв. 
   Класицистичн традиц закладалися ще в талйськй культур XVI ст. серед гуманств, як прагнули виявити й осмислити основн закономрност та художн завдання мистецтва Античност Вдродження, створити теорю мистецтв.
   Найбльшого розквту класицизм досяг у Франц XVII ст. як нацонально-державний напрям у мистецтв. Певною мрою класицизм притаманний мистецтву бльшост кран вропи, у деяких з их вн збергав сво позиц аж до першо чверт ХХ ст.
   На раншньому етап розвитку класицизм у Франц дивним чином спвснував та переплтався з стилем бароко. Особливо це вдбилося в мод на одяг, оздобленню нтер'рв, живопису майстрв Франц, навть в архтектур.
   Так, бароковому майстру Лоренцо Бернн були замовлен добудови до палацу Лувр (тепер Схдний фасад). Бернн похав у Париж з кресленнями та бароковою моделлю добудови. Митц Франц зробили все можливе неможливе, аби зашкодити зрвати виконання проекту соперником. Бернн змусили вихати геть. Добудову здйснив француз Клод Перро у 16571678 рр., а будвля стала взрцем класицизму в архтектур.
   Французький класицизм вдображав нтереси буржуазно-аристократично олгарх, що склалася у XVII ст. за часв правлння королв Людовка Х Людовка XV. Одним з деологв класицизму був знаменитий кардинал Ршель, який ставив соб за мету дею централзац в державних економчних питаннях. Для кервництва суспльною думкою Ршель заснував газету Gazette de France, для чистки збагачення мови створив Академю лтератури. Кардинал також визнавав агтацйне значення театру, в якому ма проводитися дея перемоги державного обовязку над нтересами особистост.  Для класицизму отличительна орнтаця на античне мистецтво, яке проголошувалося деальним, зразковим, класичним, гдним наслдування.