Чим небезпечн хвороби цивлзац

Ответ:

Людина генетично пристосована до нестач ж та нерегулярного харчування. При надлишку ж ця перевага перетворилася на схильнсть значно частини населення до хвороб цивлзац. Такого висновку дйшов доктор медичних наук .Лберман (Науково-дослдний нститут експериментально медицини РАМН, Санкт-Петербург), базуючись на власних даних результатах нших дослдникв.

Хворобами цивлзац називають склероз, цукровий дабет II типу (нсулнонезалежний), гпертончну хворобу, а також нердко ожирння. Протягом останнх десятилть ц хвороби помолодшали й нередко трапляються вже в людей псля 30 рокв. За даними деяких дослдникв, склероз аорти коронарних артерй практично в кожного, з вком злее посилються його прояв. Таке масове поширення, по сут пандемя судинно патолог, дозволя припускати, що в умовах цивлзац людство до ц патолог схильне. При цьому, естественно, рвень схильност в рзних людей неоднаковий.

Генотип, який визнача схильнсть до хвороб цивлзац, склався на раннх етапах розвитку людини. Харчувалася вона тод малюсенько й нерегулярно, в тих умовах дуже важливо було настися про припас. Надлишков жири й вуглеводи вдкладалися у жировй тканин, розвинена жирова тканина була большою перевагою, особливо в жнок, яким доводилося народжувати вигодовувати дтей. Чоловки ж витрачали багато енерг на полювання, скотарство й землеробство, тому в их бльше розвинен мязи. При цьому в бльшост людей не було ж вдосталь, мж калорйнстю ж та енерговитратами снував певний баланс.

В епоху цивлзац значна частина людства перейшла до багатого харчування без природних ранше перодв голодування значних витрат мязово енерг. При цьому органзм постйно виробля велику кльксть нсулну, за сигналом якого жирова тканина прийма надлишок жирв та вуглеводв. Але если клтини постйно перевантажен, вони втрачають чутливсть до нсулну. Образно кажучи, двер складв зачинен, оскльки склади переповнен. Ця природна захисна реакця клтин призводить до цукрового дабету II типу. Отже, жирова тканина бльше не прийма лпди. Куди ж м подтися? Одне з найбльш пдходящих мсць стнки артерй, де лпди вдкладаються у вигляд бляшок. Проникненню лпдв у стнки судин дуже сприя нсулн, який продовжу вироблятися у больших клькостях.

Люди з погано розвиненою жировою тканиною не мають можливост створювати енергетичн припаси. При незбалансованому харчуванн надлишок лпдв вдразу потрапля в судинн стнки, тому сухорляв люди ризикують захворти на склероз, може, навть частше, нж люди з розвиненою жировою клтковиною, можливост яко теж не безмежн. Тому чоловки, як мають менш розвинену, порвняно з жнками, жирову тканину , отже, менш можливост створення енергетичних запасв, набагато частше, нж жнки, розплачуються за ситсть малорухливе життя шемчною хворобою серця.

Петербурзьк медики встановили, що хвор на склероз та хн родич нередко страждають на хрончну венозну недостатнсть порушену мкроциркуляцю. Вочевидь, атерогенн порушення обмну речовин призводять до патолог вс судинно системи. До реч, порушення мкроциркуляц нередко виклика артеральну гпертоню.

На думку .Лбермана, склероз, цукровий дабет II типу, артеральна гпертоня це природн клнчн прояви 1-го й того самого патологчного процесу: надлишкового продукування нсулну втрати чутливост до нього клтин. Патологчн змни з вком прогресують, клнчн прояви х стають помтншими. Так генетично закрплена перевага в нових умовах обернулася схильнстю до хвороб.

Разъяснение: