помогите написать аналз науково-педагогчно статт с теми дидактика, безотлагательно!!

Термн дидактика прогуляться вд грецького слова didaktikos навчаючий didasko вивчаючий. Вперше термн дидактика був введений у використання в Нмеччин у 1613 р. Саме тод Кристоф Хельвг та Йохим Юнг, аналзуючи дяльнсть вдомого мовознавця прихильника навчання рдною мовою Вольфганга Ратке (1572 - 1635), пдготували "Краткий звт з дидактики, або Мистецтво навчання Ратихя". Вже з назви роботи виплива, що автори трактували дидактику як мистецтво навчання. Аналогчним чином трактував це поняття Я.А.Коменський (1592 - 1670) у свому известному твор "Велика дидактика, або Унверсальне мистецтво навчати всх усьому". Однак, Коменський вважав, що дидактика не злее мистецтво навчання, але й виховання. Таке поняття збергалося до початку XIX ст., если Йоган Фрдрх Гербарт (1776 - 1841), вдомий нмецький преподаватель флософ, розробив теоретичн основи дидактики, зробивши внутршньо цлсною несуперечливою теорю виховуючого навчання, пдпорядкованою преподавательц. Враховуючи роль, яку И.Гербарт його послдовники вдводили процесу оволодння навчальним матеркрасном, найважлившим завданням дидактики, у вдповдност з гербартанською концепцю, повинен був стати аналз дй учителя, спрямованих на ознайомлення учнв з новим матеркрасном. Таке розумння предмету завдань дидактики не влаштовувало прихильникв рзномантних варантв так званого "нового виховання", жвава педагогчна дяльнсть яких розгорнулася на рубеж XIX XX ст. Найвизначнш представники цього напряму, зокрема американський вчений Джон Дью (1859 - 1952), вдводили учням бльш активну роль у процес навчання у порвнянн з гербартанцями. У цьому зв'язку вони вдмовилися вд гербартсько концепц "передач знань", що передбачала переважно збагачення пам'ят учнв, висунули вимогу формування розвитку у них здбностей та нтелектуально? дяльност, а також навичок удобно дяльност. Ця концепця не могла не вплинути на спосб розумння як предмета, так завдань дидактики, яку почали ототожнювати не стльки з теорю викладання, скльки з теорю навчання. Найважлившим завданням тако дидактики став теснее аналз дй учня, а не вчителя. При цьому вважалося, що викладання функцю навчання, а д вчителя обумовлен пзнавальною дяльнстю учнв, а не навпаки. У наш час ц два види дяльност не протиставляються один одному. Викладання нерозривно пов'язане з навчанням, ц два аспекти процесу утворюють нтегративну цлснсть у вигляд процесу навчання. Серед факторв, що забезпечують днсть процесу навчання, не злее загальна мета освти, але й використовуван при цьому методи, органзацйн форми засоби навчання.